АТОвці й ветерани Другої світової переглянули виставу «Заради сімейного вогнища», створену за мотивами однойменної повісті Івана Франка. Її показали в академічному театрі драми та комедії Дніпра. Про неперевершену гру акторів та невдавані емоції глядачів – далі.
«Організовуємо для наших захисників та їхніх рідних цікаве дозвілля. Вони відпочивають, беручи участь у майстер-класах, спортивних змаганнях, тренінгах та екскурсіях. Це своєрідна підтримка та психологічна реабілітація. Цього разу всіх охочих запросили до академічного театру драми та комедії на виставу. Її змогли переглянути ветерани двох війн – Другої світової та АТО», – зауважив заступник голови Дніпропетровської ОДА Володимир Юрченко.
Мелодраму у двох діях «Заради сімейного вогнища»…
…створили за мотивами однойменної повісті українського класика Івана Франка.
Вхід – вільний.
До початку – лічені хвилини. Актори готуються за лаштунками.
Одна з дійових осіб – Ольга Шаблінська, яку грає актриса Нінель Амутних.
«Граю одну з господинь публічного будинку у старому Львові. Героїня його утримує разом зі своєю компаньйонкою, щоб якось виживати у скрутні часи. Роль в мене епізодична: усього дві сцени, – розказала актриса. – Люди приходять до театру за емоцією, можливо, щось згадати своє, особисте. Театр – це одночасно і психотерапія, і розвиток, і пізнання, і світоглядне та емоційне збагачення».
Хвилюється перед виходом на сцену головна героїня Анеля. Це роль актриси Вікторії Рудавської.
«Хоча це не прем’єрний спектакль, хвилююся, як вперше. Репетирували півроку. Але жодної сцени – на автоматі. Кожен вихід – то новий пошук образу, – поділилася Вікторія Рудавська. – Спектакль про любов. Дещо детективна історія. Спочатку створюємо загадку, потім її розгадуємо».
Вживається в роль Артур Опрятний, у якого теж головна роль.
«Вживатися в роль завжди непросто. Інформацію про образ збираєш по крихтах. І в один прекрасний момент просинаєшся – і ти вже в ролі», – посміхнувся Артур Опрятний.
В основі сюжету – інтрига. Львів, початок ХХ століття. Антось Ангарович повертається із сербської війни.
Його зустрічає любов всього життя – Анеля. Нарешті вони разом і щасливі. Але щастя швидкоплинне.
Дуже скоро Антось дізнається: коли його не було вдома, сталося таке, що шокує.
Тріщать ідеали, ламаються долі, земля йде з-під ніг...
Героям доводиться рятувати свою сім'ю та відновлювати чесне ім'я.
Ціною смерті….
Режисер-постановник – народний артист України Володимир Саранчук. Він підняв проблему духовності й моралі, показав, як можна зруйнувати кордони та умовності заради «сімейного вогнища».
АТОвець Андрій Кравець та його дружина Олександра не стримували сліз.
«Вистава дуже сподобалася. Життєва. Війна – це завжди горе й сльози, незалежно, це XIX століття чи XXI. Коли чоловік на війні, його чекають з надією, що все буде добре, що він повернеться живим», – наголосило подружжя.
Виставу показали до Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій.
Класика актуальна й нетлінна, переконана родина Неживих.
«Театр драми та комедії завжди на висоті. До того ж це Франко. Він завжди буде актуальним, у будь-який час. Прийшли на виставу, не дивлячись на дощову погоду», – сказали Вікторія та Сергій.