Символіка

Публікація оновлюється у разі зміни, актуалізується щорічно. 

Протягом кількох років тривав обласний конкурс на кращі проєкти герба та прапора області.

Переможцем конкурсу було визначено автора ідеї та історичного обгрунтування символіки області – Потапа Олега Юхимовича (доцент, кандидат технічних наук, член Ради Українського геральдичного товариства).

Запропонований Олегом Юхимовичем проєкт деякий час виконував функції герба області.

Після проведення геральдичної експертизи товариством «Геральдична палата» у м. Київ, висновків спеціалістів геральдичної справи інституту історії України національної Академії наук України щодо відповідності проєктів герба та прапора області правилам та законам геральдики, поєднання історичних традицій героїчного минулого козацького краю та сучасного розвитку Дніпропетровщини були доопрацьовані та виготовлені еталонні зображення Великого, Середнього та Малого гербів та прапора Дніпропетровської області, розроблені положення щодо їх використання.

Таким чином, розробку символіки Дніпропетровської області було повністю завершено.

19 березня 2002 року на сесії обласної ради було прийнято рішення №518-22/XXIII «Про затвердження герба та прапора Дніпропетровської області», що надало геральдичним символам області офіційного статусу. Цим же рішенням затверджено відповідні положення, які регламентують розміщення та використання Великого, Середнього, Малого гербів та прапора області.

Опис символіки великого, середнього та малого гербів Дніпропетровської області

У гербі Дніпропетровської області застосовано щит (з перев'язним поділом на два поля – синє та срібне), золотий картуш, намет (у синьо-золотих та червоно-срібних кольорах), бурелет-навершя та зображення Малого Державного Герба України в обрамленні обабіч золотого колосся та листя дубу.

1. Поділ щита здійснено правобічним перев'язом, який, згідно з правилами геральдики, є почесною першочерговою геральдичною фігурою, що утворює два поля – лівобічне (верхнє, синє) та правобічне (нижнє, срібне).

2. Перев'яз складають відповідно:

  • графічне зображення полум'яподібної смуги, що символізує «ріки розплавленого металу» (емблема металургійної промисловості, 60% якої концентрується в межах Дніпропетровської області);
  • хвиляста синя смуга перев'язу на срібному тлі символізує головну водну артерію області – річку Дніпр, становий хребет України.

Отже, на графічному малюнку відтворено художніми засобами злиття «двох річок» – природної, яка уособлює багатства краю, та рукотворної, що уособлює працелюбність, творчий потенціал дніпропетровців.

3. На лівому синьому полі щита – дев'ять золотих восьмипроменевих зірок, символізують славну сторінку в історії краю – виникнення та існування на теперішній території відомих всім своїм значенням паланок (Січі – Токмаківська, Базавлуцька, Микитинська), Старої та Нової січей. За часів Нової Січі 5 із 8 паланок Запорозького Війська були розташовані саме в межах теперішньої Дніпропетровської області.

Зірки – один із найстародавніших символів людства, прийнятий геральдикою всіх народів, належить до т. з. астральних знаків. Здавна зірка слугувала символом вічності, а пізніше (з XVIII ст.) – символом високих устремлінь, ідеалів (які є вічними та ніколи не змінюються). З кінця XVIII ст. зірки стали вживатися як емблеми дороговказу, щастя. Девіз – «Аd аstrа!» («До зірок!») означає через це – «До досконалості, до ідеального, до вершин!» Зірки різняться в геральдиці за кількістю променів і за кольорами.

Восьмикінцева золота зірка – це, за своєю суттю, замасковані хрести (2 чотирикінцеві зірки). Однак геральдика послуговується ними як дороговказним символом, що світить на шляху подолання перешкод і віщує перемогу праведної справи.

Восьмикінцева зірка – складова (найбільш поширена форма) орденських знаків, зокрема, в державних нагородах України.

4. Козак з рушницею (в різних модифікаціях) – то запорожець, зображення якого присутнє на гербах Війська Запорозького та гетьманської України впродовж майже 200-літнього проміжку історії. Зовнішній вигляд (як і постава) козака сталого іконографічного зображення не має. Він – цінний за своєю суттю, а зображення його тільки віддзеркалює притаманні українському етносу мистецький стиль, художній смак, майстерність граверів, техніку виготовлення.

5. Намет, в еталонному зображенні Великого Герба, виконано у формі надзвичайної краси акантового листя (зокрема, зображення листків екзотичної рослини часто використовується на паперових знаках валют світу). Побудова намету цілком відповідає правилам геральдики: поєднання фініфті (кольору) та металів (золота й срібла), які не накладаються один на другий (колір на колір, метал на метал).

6. Бурелет (від франц. bourrelet – жгут) – гербовий елемент (атрибут) подано у вигляді двох перекручених у вигляді кільця, стрічок (арабська назва бурелету – ікаль). У головному уборі він виконує роль захисника голови, у гербі – символізує «охоронця» історичної традиції, освячує її. Бурелет – складова багатьох сучасних зображень гербів різних держав світу, муніципальної та регіональної геральдики.

7. Вінок – старовинний символ нагороди, почесті, емблема безсмертя. Вінок із золота (на малюнку – жовтий колір) означає тріумф, ознаку високої честі, яку в даному випадку надано Малому Державному Гербу України. Вінок (вінець – лат. corona) з пшеничного колосся і дубового листя символізує хлібне багатство краю і його міць. Вінок на еталоні герба Дніпропетровщини – «відкритий» вгорі – така його графічна композиція найбільш сучасна, хоча за своїм значенням його наближено до класичних, античних зразків, уособлених словами «честь і слава».

Опис кольорової гами великого, середнього, малого гербів та прапора Дніпропетровської області

При створенні гербів та прапора Дніпропетровщини використано гаму фарб та металів, які відповідають кольорам, що традиційно притаманні класичній геральдиці (5 барв та 2 метали).

Кожна з барв має своє символічне значення:

  • Червона барва символізує мужність, любов, великодушність.
  • Малиновий колір, дуже популярний у запорожців, символізує щедрість, доброчесність, велич.
  • Синя барва – вірність і чесність.
  • Коричнева та тілесна барви використовуються тільки в разі необхідності передати природний колір обличчя й рук людини.
  • Чорна барва використана для оздоби червоного головного убору – шапки та металевих елементів рушниці (втілює в геральдиці мудрість, обачність, інколи – сум).

Особлива роль у геральдиці відведена благородним металам – золоту і сріблу:

  • Золото (передається в малюнку жовтим кольором) втілює знатність і багатство.
  • Срібло (передається білим кольором або чистим полем) символізує доброту та невинність.

Великий герб

Щит праворуч скошений перев'язом, утвореним сполученими золотою полум'яподібною лінією на синьому тлі та синьою хвилеподібною лінією на срібному тлі.

Верхнє синє поле щита усіяне дев'ятьма золотими восьмипроменевими зірками (4:3:2), на нижньому срібному полі – козак у малиновому однострої (одязі) з рушницею на лівому плечі та шаблею при боці.

Щит розташований на золотому картуші українського барокового орнаменту, оточеного наметом, утвореним синє-золотим (праворуч) і червоно-срібним (ліворуч) акантовим листям, та коронований бурелетом – мантійним куполом, утвореним перевитими синьо-жовтими стрічками, над якими в обрамленні золотого колосся та дубового листя зображено Малий Державний Герб України – Золотий Тризуб на синьому тлі.

Середній герб

Щит праворуч скошений перев'язом, утвореним сполученими золотою полум'яподібною лінією на синьому тлі та синьою хвилеподібною лінією на срібному тлі.

Верхнє синє поле щита усіяне дев'ятьма золотими восьмипроменевими зірками (4:3:2), на нижньому срібному полі – козак у малиновому однострої (одязі) з рушницею на лівому плечі та шаблею при боці.

Над щитом, коронованим бурелетом (мантійним куполом), утвореним перевитими синьо-жовтими стрічками, в обрамленні золотого колосся та дубового листя зображено Малий Державний Герб України – Золотий Тризуб на синьому тлі.

Малий герб

Щит скошений праворуч перев'язом, утвореним сполученими золотою полум'яподібною лінією на синьому тлі та синьою хвилеподібною лінією на срібному тлі.

Верхнє синє поле щита усіяне дев'ятьма золотими восьмипроменевими зірками (4:3:2), на нижньому срібному полі – козак у малиновому однострої (одязі) з рушницею на лівому плечі та шаблею при боці.

Опис прапора Дніпропетровської області

Прапор являє собою прямокутне полотнище із співвідношенням сторін 2:3, утворене правобічним перев’язом, який здійснює поділ полотнища на синю (верх ліворуч) та срібну (білу, нижню, праворуч) – смуги.

Фігури (зображення) на прапорі відтворюють всі графічні елементи Малого Герба Дніпропетровської області (див.опис).

Верхівка древка прапора увінчана навершям у вигляді металевої, краплиноподібної фігури, виконаної контурно. До неї внесено (виконане у металі з залученням емалі) зображення Малого Герба Дніпропетровської області.

Зображені на полотнищі фігури символізують ламані лінії перев’язу: синя і золота – це злиті воєдино природне багатство краю – велична водна артерія, річка Дніпро – і «золоту ріку розплавленого металу» (60% металургійної промисловості України сконцентровано в межах області, де є найпотужніші поклади – родовища заліза, вугілля, марганцю тощо, які дають сировину для Дніпропетровщини, Запоріжжя, Кривого Рогу, Нікополя, Марганця та інших міст других областей України).

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux