Добрі часи відродження прийшли на землю Васильківки. На території Васильківської об’єднаної територіальної громади знаходяться визначні пам’ятні місця, що відображають історико-культурну спадщину Васильківського краю. До визначних місць належать православні храми, в яких відроджуються забуті традиції наших предків.
У 1942 році жителями Васильківки було придбано будинок і переобладнано під храм.
1) Свято-Вознесенський храм на території Васильківки почали будувати в 1781 році. 18 квітня 1782 року Павловський протоієрей Феодор Писаревський в слободі Васильківка освятив новий Вознесенський храм і відкрив у ньому богослужіння та священнодійство. Храм діяв до 30-х років ХХ століття, потім, як і інші, був зруйнований. На цьому місці встановлено пам’ятний хрест, що уособлює пам’ять про зруйновану церкву і тяжкі роки голодомору та репресій.
Новий красень Свято-Вознесенський храм збудовано на центральній садибі селища і освячено 20 травня 2014 року. Тут на вас чекають ікона Божої Матері, пояс Богородиці та хрест, освячені в Єрусалимі, а також камінь зі святої гори Афон. Купол храму прикрашає композиція «Радость праведних Господе». Вона є точною копією Володимирського собору в Києві.
2) Свято-Миколаївський храм - унікальний дерев’яний храм, збудований без єдиного цвяха майстрами з Волині. Відкриття і освячення храму відбулося 22 вересня 2007 року. У цей день селище святкувало своє 300-ліття. Храм зведений на тому ж місці, де був збудований 100 років тому. В дерев’яному храмі і влітку і взимку затишно. Він розрахований на 120 прихожан. Висота храму - 16,5 метрів. Свято-Миколаївський храм є окрасою селища.
3) До визначних пам’ятних місць краю належать пам’ятка архітектури XIX століття Свято-Покровський храм (с. Рубанівське), збудований у 1860 році вдовою придворного ратника у своєму родовому помісті як пам’ять про сина-декабриста. У 2001 році створено історико-культурний заповідник місцевого значення, заснований нащадками запорозьких козаків. На території церкви знаходиться музей Івана Манжури (1851-1893) - видатного поета, етнографа, який збирав і записував народні перлини. На початку 70-х років XIX століття Манжура був управителем у маєтку Івана Григоровича Василенка та Катерини Павлівни Василенко (ігумені Єлизавети) в с. Рубанівському. Саме тут, по наших селах, Іван Манжура, зазнаючи утисків і переслідувань, зібрав тисячі дорогоцінних перлин усної народної творчості.
Початок ХХ століття приніс багато змін. Храм довго не діяв.
В 1992 році храм знову відчинив свої двері. Він став центром духовного життя. Тут покояться мощі ігумені Єлизавети і священика ієрея Олександра. Біля храму збереглися й інші поховання святих. Похований засновник храму козак Рубан. Є джерело і криниця з цілющою водою. Територія храму дивує гармонійним поєднанням прекрасного і духовного, старих добрих традицій і нового. Храм Покрова збудований з червоної цегли. Він постійно приваблює до себе сотні людей, дарує їм радість і спокій, віру і надію. Його дзвіницю та куполи видно на багато кілометрів, навіть із Синельникового. Свято-Покровський храм перший на лівобережжі України приєднався до Православної Церкви України.
4) Свято-Знаменівський жіночий монастир (с. Вербівське) починає свою історію з кінця ХІХ століття. Протягом всієї історії Православної церкви монастирі були і залишаються донині центрами духовності, охоронцями православної віри…
Будівництво монастиря розпочалось після відвідування Єрусалима Катериною Павлівною Василенко, яка вирішила залишити мирське життя і створити жіночу общину на землях, що їй належали. 9 травня 1881 року з дозволу Височайшого Синоду була створена община з назвою Знаменівська пустинь. Будівництво монастиря розпочалось зі зведення зимової церкви на честь ікони Божої Матері «Знаменіє» з прилеглими до неї житловими корпусами. В 1900 році будівництво Свято-Знаменівського монастиря було завершене, а в 1903 році обитель отримала новий статус - жіночий монастир.
У 1904 році Катерина Павлівна прийняла постриг, а в 1907 році отримала сан Ігумені. 1916 року закінчилось будівництво. Монастир складався з двох храмів, житлових приміщень. У зведенні зимового собору брали участь жителі навколишніх сіл. Після революції монастир було ліквідовано, а приміщення зимового собору переобладнано на школу. У 90-х роках монастир був майже зруйнований. Відбудова розпочалася 15 квітня 1997 року. 12 травня 2005 року Митрополит Іріней освятив відбудований з руїн храм на честь ікони Божої Матері «Знаменіє». Робота по відродженню і благоустрою монастиря продовжується й нині. Подвір’я велике, монашки вирощують городину, квіти. Всюди панує чистота, порядок, все гарно доглянуте.
Шановні друзі!
Запрошуємо вас відвідати цей унікальний куточок української землі. Подорожуючи туристичним маршрутом Васильківщини «Храми душі», ви перебуватимете в стані піднесеного настрою, отримаєте відчуття благодаті і радості, бажання обійняти увесь світ і поділитися з кожним тією благодаттю, яку ви відчули, перебуваючи в цих святих місцях.
Протяжність екскурсійного маршруту - 50 км з селища Васильківки.
Комунальний заклад Васильківський краєзнавчий музей Васильківської селищної ради
Директор: Атаманюк Наталя Олексіївна
Тел.: +38(05639)91943; +38(067)1937509; +38(099)6484576.
E-mail: vasilkovkamuseum@ukr.net.