Основні способи захисту населення від вражаючої дії факторів, що виникають у НС воєнного часу, такі:

• використання засобів індивідуального захисту
• укриття людей у захисних спорудах
• здійснення заходів з евакуації  населення

Дії населення при комунальній аварії на АЕС в умовах бойових дій

Що робити, якщо стало відомо про аварію на атомній станції. Яким має бути алгоритм дій у разі загрози викиду радіоактивних продуктів.

Нині під контролем російських загарбників опинилися відразу два ядерні об’єкти – повністю знеструмлена Чорнобильська і захоплена Запорізька АЕС.    

І передбачити їх поведінку, на жаль, неможливо. Тож мати базове уявлення про свої дії під час можливої ядерної небезпеки потрібно кожному українцю.

Для початку необхідно розібратися, що таке радіаційна аварія.

Це викид в навколишнє середовище радіоактивних продуктів і вихід іонізуючого випромінювання внаслідок збою в роботі ядерно-енергетичної установки. Аварія може супроводжуватися вибухами і пожежами.

Чим небезпечний для людини радіаційний вплив.

Під час радіаційного впливу тією чи іншою мірою під удар підпадають практично всі життєво - важливі органи і системи організму людини – від кровотворення, нервової системи до шлунково-кишкового тракту. На тлі іонізуючого випромінювання в рази підвищується ризик розвитку променевої хвороби.

Алгоритм дій під час повідомлення про радіаційну аварію:

• знайти будь-яке укриття: підвал або будівлю, оскільки радіація осідає на стінах будівель, краще триматися від них подалі;
• взяти з собою в укриття своїх домашніх тварин;
• якомога ретельніше заблокувати всі вікна і двері;
• запастися водою на кілька днів в закритих ємностях, продукти ретельно загорнути і заховати в шафу або в холодильник;
• заздалегідь приготувати маску, респіратор або ватно-марлеву пов’язку для захисту органів дихання;
• уважно стежити за повідомленнями офіційних представників влади або ДСНС.

Алгоритм дій, якщо потрібно вийти з укриття:

• виходити тільки в разі крайньої необхідності і тільки в респіраторі, плащі, гумових чоботях і рукавичках;
• на вулиці не знімати верхній одяг;
• після повернення верхній одяг, на якому осіло до 90% радіоактивного пилу, потрібно відразу зняти, скласти в пластиковий пакет і герметично зав’язати;
• вмитися, а ще краще прийняти душ, добре промити волосся, в крайньому випадку ретельно обтертися вологими серветками;
• вода для пиття повинна бути тільки з перевірених джерел, краще не користуватися водопровідною водою, поки не надійде відповідне повідомлення від рятувальників;
• пам’ятайте, що кип’ятіння не позбавляє воду від радіоактивних речовин, тому краще пити бутильовану воду з холодильника;
• вода в унітазі або водонагрівачі не буде містити радіоактивних речовин;
• навіть якщо водопровідна вода забруднена, її все одно можна використовувати для прийняття душу і миття посуду: радіоактивні речовини будуть розбавлятися до дуже низького рівня;
• їжа вважається безпечною, якщо вона зберігається в герметичних контейнерах (консерви, банки, пляшки, коробки тощо), а також в холодильнику або морозильній камері.

Профілактика йодом

Після отримання відповідних рекомендацій варто провести йодну профілактику:

• протягом семи днів по одній таблетці (0,125 г) Йодиду калію, для дітей до двох років – частина таблетки (0,04 г).

За відсутності йодистого калію використовуйте розчин 5% йоду: три-п’ять крапель на склянку води, дітям до двох років – одна-дві краплі.

Використання засобів індивідуального захисту

 Цей спосіб полягає у своєчасному використанні спеціальних індивідуальних засобів, що забезпечують захист органів дихання, шкіри, підвищує захисні властивості організму від дії радіаційних, хімічних засобів (РХЗ) та бактеріальних засобів (БЗ).

До уваги! Ці Методичні рекомендації не є нормативно-правовим актом, мають рекомендаційний характер та відображають основні правила поведінки населення під час ведення бойових дій щодо збереженя життя і здоров’я.