В Україні планують розвивати інформаційну безбар’єрність. Покращувати доступ до інформації для людей з порушеннями зору, слуху, мовлення. Пакет пропозицій підготувала міжвідомча робоча група Кабміну. Це – частина  Національної стратегії безбар’єрності, яку ініціювала перша леді Олена Зеленська. 

Під час роботи експерти виділили чотири основних напрямки розбудови інформаційної безбар’єрності:

•      доступність інформації, що надходить від влади;

•      доступність інформації в судовому та виборчому процесах;

•      доступність інформації під час отримання публічних послуг;

•      доступність інформації, що транслюється ЗМІ, у креативних індустріях та спорті.

Аби покращити доступ до інформації органів влади запропонували використовувати в документах простішу мову.

Виборчі бюлетені планують адаптувати для людей з порушеннями зору та слуху. Під час судових засідань за потреби використовуватиметься сурдопереклад.

Під час культурних, спортивних та інших видовищних заходів значно ширше має використовуватися тифлокоментування – стислий опис предмета, дії. Це дасть змогу людям з порушенням зору повною мірою сприймати інформацію про подію. Планується, що тифлокоментування спектаклів та кіно передбачатиме опис жестів, костюмів, декорацій.

На державному рівні мають бути запроваджені особливі технології виклику екстрених служб для людей з особливими комунікативними потребами.

Інформаційна безбар’єрність – один із шести напрямів Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. Її розробляють за ініціативи першої леді Олени Зеленської та на виконання указу Президента України.

Міжнародна практика створення інформаційної безбар’єрності передбачає широке використання таких форматів, як абетка Брайля, великошрифтовий друк, переклад на жестову мову, тифлокоментар. Крім традиційних технологій поширюються також новітні: програми зчитування текстів з екрану, онлайн-перекладачі на жестову мову.