Опубліковано 16 серпня 2021 року, 15:53
Експорт Дніпропетровської області. Особливості оподаткування ПДВ

Зовнішня торгівля України - діяльність суб’єктів господарювання України та інших держав, яка має місце як на території України, так і за її межами, та поділяється на експортну (вивізну) та імпортну (ввізну).

З урахуванням особливостей Дніпропетровської області основу товарної структури експорту складають такі товари:

– чорні та кольорові метали, продукти їх переробки (дроту сталевого, профілів сталевих, прокату плаского), змішаний сталевий брухт (25%);

– залізна руда, продукти переробки (шлак) (20%);

– продовольчі товари та зернові культури (олії нерафіновані, кукурудза, пшениця (10%);

– меблів дерев’яні (5%);

– батареї акумуляторні (3%);

та інші товари.

В останні роки обсяг експорту збільшився за рахунок сприятливої кон’юнктури світових ринків та постійного зростання цін на вищенаведені товари.

Оподаткування ПДВ експортних операцій

Операції з вивезення товарів в митному - режимі експорту, підлягають оподаткуванню ПДВ по нульовій ставці (пп. “а” пп. 195.1.1, п. 206.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно із п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Частиною 1 ст. 248 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) визначено, що з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію, розпочинається митне оформлення.

Згідно з част. 5 ст. 255 МКУ митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МКУ відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

митне забезпечення - одноразові номерні запірно-пломбові пристрої, печатки, штампи, голографічні мітки, засоби електронного цифрового підпису та інші засоби ідентифікації, що використовуються митними органами для відображення та закріплення результатів митного контролю та митного оформлення (п.22, ст.4 МКУ).

Відповідно до п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності  внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.

Таким чином, з метою визначення згідно із п. 187.1 ст. 137 ПКУ дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у разі експорту товарів, датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування – за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її у візуальну форму.

Згідно з п. 189.17 ст. 189 ПКУ базою оподаткування для операцій з  вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п. 10 Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США й облікової ціни банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 грудня 2019 року № 148 (далі – Положення), офіційний курс гривні до іноземних валют та облікова ціна банківських металів, зазначені вп.п. І та 3 п. 5 розд. ІІ Положення, починають діяти наступного робочого дня після дня встановлення та/або розрахунку.

Офіційний курс гривні до іноземних валют та облікова ціна банківських металів, установлений/розрахована:

1) на останній робочий день тижня або на передсвятковий день, діють протягом наступних вихідних або святкових днів;

2) в останній робочий день тижня або в передсвятковий день, починають діяти в перший робочий день наступного тижня або в перший післясвятковий робочий день.

Тобто, при експорті товарів датою виникнення податкового зобов’язання з ПДВ є дата оформлення митної декларації, яка відображає завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, а в разі електронного декларування – за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації, після перетворення її візуальну форму. На дату виникнення податкового зобов’язання платник ПДВ – експортер складає податкову накладну з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют, який встановлено Національним банком України у попередній робочий день.

 До деяких операцій з експорту товарів не застосовується нульова ставка (вивезення у митному режимі експорту товарів, зазначених у цьому пункті, звільняються від оподаткування ПДВ), зокрема:

до операцій з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до п.3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та п. 5 частини першої
ст. 86 МКУ, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ (п. 206.5 ст. 206 ПКУ);

операції з вивезення культурних цінностей у митному режимі експорту (п, 240.7 ст. 210 ПКУ).

 Тимчасово до 1 січня 2022 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону; для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Експорт товарів із залученням комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

Право на застосування нульової ставки ПДВ і, відповідно, право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції – її власник (комітент). Комісійна винагорода, отримана комісіонером – експортером від комітента, включається до бази оподаткування за основною ставкою та не включається до митної вартості товарів, які експортуються.

Комісіонери (від свого імені і за чужий рахунок) – гуртові та роздрібні посередники, які проводять операції від свого імені та за рахунок виробника. Комісіонер не є власником продукції. Виробник (або комітент у даній операції) залишається власником продукції до її передачі й оплати кінцевим споживачем. (відповідно до глави 69 Цивільного Кодексу України)

Договір про постачання продукції укладається від імені комісіонера. Таким чином, комісіонер є посередником тільки для комітента, а не для кінцевого споживача гроші якого перераховуються на рахунок комісіонера. При цьому ризик випадкового псування і втрати продукції лежить на комітенті. Комісіонер зобов'язаний забезпечити збереження товару. Він відповідає за втрату або ушкодження продукції з вини комісіонера. Винагорода комісіонеру виплачується зазвичай у вигляді відсотків від суми проведеної операції або як різниця між ціною, призначеної комітентом, і ціною реалізації.

При отриманні комітентом авансової оплати вартості товарів, що експортуються комісіонером, жодних податкових наслідків не виникає.

Бюджетне відшкодування ПДВ

Для отримання бюджетного відшкодування ПДВ в рамках камеральних перевірок платникам необхідно дотримуватись вимог згідно чинного законодавства, а саме:

прозорість  формування податкового кредиту 1, як наслідок, від’ємного значення з ПДВ;

наявність фактичної сплати сум ПДВ постачальникам або до Державного бюджету України;

відсутність по ланцюгу постачання контрагентів з ознаками “ризиковості”;

сума бюджетного відшкодування не повинна перевищувати суму обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 ПКУ на момент подання податкової декларації з ПДВ з заявленою сумою ПДВ до відшкодування з бюджету.

Податок на прибуток

Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві” п.140.5 ПКУ доповнено новим пп.140.5.51 ПКУ, згідно якого фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ), реалізованих на користь:

- нерезидентів зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (постанова від 27 грудня 2017 р. № 1045 (зі змінами) відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ;

- нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку затвердженого Кабінетом Міністрів України (постанова від 4 липня 2017 р.
№ 480 (зі змінами) відповідно до підпункту “г” підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави,в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Виходячи із вказаного вище, у разі якщо операції з нерезидентом, держава реєстрації якого включена до Переліку від 27.12.2017 № 1045 та його організаційно-правова форма внесена до Переліку від 04.07.2017 № 480 (а також редакції від 24.12.2019 № 1100), не досягають критеріїв контрольованості встановлених встановленим пп.39.2.1.7 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39, то платник податку на прибуток повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на 30 відсотків вартості реалізованих товарів (робіт, послуг) відповідно до вимог п.п. 140.5.51 п. 140.5 ст. 140 ПКУ або підтвердити суму таких доходів за цінами, визначеними за принципом “витягнутої руки” відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

Основні засади щодо державного регулювання трансфертного ціноутворення в Україні визначені статтею 39 ПКУ.

Коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до вимог пп. 140.5.51 п. 140.5 ст. 140 ПКУ здійснюється за однією із ознак та відображається або в рядку 3.1.7, або в рядку 3.1.7.1 додатку РІ до декларації з податку на прибуток. При цьому, у разі віднесення підприємства-нерезидента одночасно до Переліку від 27.12.2017 № 1045 та Переліків від 04.07.2017 № 480 (а також редакції від 24.12.2019 № 1100) коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до вимог пп. 140.5.51 п. 140.5 ст. 140 Кодексу за цією операцією здійснюється за однією із ознак та відображається або в рядку 3.1.7, або в рядку 3.1.7.1 додатка РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (на вибір платника податку).

Таким чином, оскільки вартісні критерії контрольованих операцій встановлюються у рахунку на рік, рішення про не збільшення фінансового результату відповідно пп.140.5.51 п.140.5 ст. 140 ПКУ приймається платником податків, який не здійснював контрольовані операції, лише за підсумками відповідного податкового (звітного) року.

У випадку не підтвердження платником податків суми витрат за цінами, визначеними за принципом витягнутої руки відповідно до процедури, встановленої ст.39 ПКУ та неправомірності заниження показників декларації з податку на прибуток за податковий (звітний) рік контролюючим органом, згідно пп.140.5.51 п.140.5 ст. 140 ПКУ може бути збільшено фінансовий результат до оподаткування та застосовано штрафну санкцію згідно з п.123.2 ст.123 ПКУ, з урахуванням обмежень визначених п.521 ст.52 підрозділу 10 розділу ХХ КУ

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux