Опубліковано
06 жовтня 2016
року,
18:00
Жінка під час збройного конфлікту: від жертви до миротворця
2980
Як бути з гендерним насильством в умовах збройного конфлікту? У встановленні миру важливу роль відіграє жінка. Доведено, коли жінки включаються у процес миротворення, то конфліктуючі сторони досягають порозуміння значно швидше. Про це йшлося під час «круглого столу» у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.
Кожен військовий конфлікт призводить до сплеску насильства над жінками. Конфлікт на Сході Україні – не виняток. Це стосується не тільки окупованої зони, а й прилеглих територій.
«Найчастіше проблема гендерного насильства носить прихований характер. Не завжди її можуть винести з дому. Та цю болючу і, водночас, делікатну тему неможливо замовчувати. У 90% випадків страждають найвразливіші категорії – жінки та діти. В умовах збройного конфлікту це стосується і тих, хто залишився на окупованій України, і тих, хто переселився на мирну територію. Проте доведено, що саме жінки можуть включатися у процес миротворення і мають змогу впливати на врегулювання конфлікту», – зазначила радник голови Дніпропетровської ОДА Ірина Грицай.
Послухати про гендерне насильство в умовах збройного протистояння прийшли майже півсотні студентів-старшокурсників Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.
«Добре, що такий «круглий стіл» ініціювали майбутні правоохоронці. Це ті люди, які першими реагують на гендерне насильство. Наприклад, від ефективних і кваліфікованих дій поліцейського залежить, наскільки вчасно постраждалий отримає необхідну допомогу», – зазначив спеціаліст з питань гуманітарного реагування Фонду народонаселення ООН у Дніпропетровській області Костянтин Бойчук.
Наразі університет внутрішніх справ разом з Фондом народонаселення ООН розробляють методичні рекомендації для поліцейських. У них пропишуть, як правоохоронцям діяти під час виклику до постраждалих від домашнього насильства.
Нерівність, стереотипи, агресивність, прагнення домінувати – усе це лежить в основі гендерного насильства. Якщо ви стали жертвою чи свідком насилля в родині – звертайтеся за допомогою:
· на цілодобову всеукраїнську безкоштовну «гарячу лінію» 0 800 500 335 або 386 – з мобільного;
· до поліції за номером 102;
· до департаменту молоді і спорту Дніпропетровської ОДА за тел.: (056) 770-67-17;
· до служби у справах дітей ОДА за телефоном тел.: (056) 732-48-70.
· до обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за тел.: (056) 370-48-19, ocssm2004@ua.fm;
· на «гарячу лінію» «Якщо ображають дитину» обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (056) 370-48-19;
· до центру соціально-психологічної допомоги за тел.: (056) 376-53-83.
Усі дзвінки анонімні.
У Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ пройшов "круглий стіл" – як долати гендерну нерівність в умовах збройного конфлікту.
Його учасниками стали майже півсотні студентів старших курсів та магістратури.
В основі гендерного насилля – нерівність, стереотипи, агресивність, прагнення домінувати.
У 90% випадків страждають жінки та діти.
«Цю болючу і, водночас, делікатну тему неможливо замовчувати. В умовах збройного конфлікту це стосується і тих, хто залишився на окупованій України, і тих, хто переселився на мирну територію. Проте доведено, що саме жінки можуть включатися у процес миротворення і мають змогу впливати на врегулювання конфлікту», – зазначила Ірина Грицай.
Якщо ви стали жертвою чи свідком насилля в родині – звертайтеся по допомогу.
Кожен військовий конфлікт призводить до сплеску насильства над жінками. Конфлікт на Сході Україні – не виняток. Це стосується не тільки окупованої зони, а й прилеглих територій.
«Найчастіше проблема гендерного насильства носить прихований характер. Не завжди її можуть винести з дому. Та цю болючу і, водночас, делікатну тему неможливо замовчувати. У 90% випадків страждають найвразливіші категорії – жінки та діти. В умовах збройного конфлікту це стосується і тих, хто залишився на окупованій України, і тих, хто переселився на мирну територію. Проте доведено, що саме жінки можуть включатися у процес миротворення і мають змогу впливати на врегулювання конфлікту», – зазначила радник голови Дніпропетровської ОДА Ірина Грицай.
Послухати про гендерне насильство в умовах збройного протистояння прийшли майже півсотні студентів-старшокурсників Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.
«Добре, що такий «круглий стіл» ініціювали майбутні правоохоронці. Це ті люди, які першими реагують на гендерне насильство. Наприклад, від ефективних і кваліфікованих дій поліцейського залежить, наскільки вчасно постраждалий отримає необхідну допомогу», – зазначив спеціаліст з питань гуманітарного реагування Фонду народонаселення ООН у Дніпропетровській області Костянтин Бойчук.
Наразі університет внутрішніх справ разом з Фондом народонаселення ООН розробляють методичні рекомендації для поліцейських. У них пропишуть, як правоохоронцям діяти під час виклику до постраждалих від домашнього насильства.
Нерівність, стереотипи, агресивність, прагнення домінувати – усе це лежить в основі гендерного насильства. Якщо ви стали жертвою чи свідком насилля в родині – звертайтеся за допомогою:
· на цілодобову всеукраїнську безкоштовну «гарячу лінію» 0 800 500 335 або 386 – з мобільного;
· до поліції за номером 102;
· до департаменту молоді і спорту Дніпропетровської ОДА за тел.: (056) 770-67-17;
· до служби у справах дітей ОДА за телефоном тел.: (056) 732-48-70.
· до обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за тел.: (056) 370-48-19, ocssm2004@ua.fm;
· на «гарячу лінію» «Якщо ображають дитину» обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (056) 370-48-19;
· до центру соціально-психологічної допомоги за тел.: (056) 376-53-83.
Усі дзвінки анонімні.
У Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ пройшов "круглий стіл" – як долати гендерну нерівність в умовах збройного конфлікту.
Його учасниками стали майже півсотні студентів старших курсів та магістратури.
В основі гендерного насилля – нерівність, стереотипи, агресивність, прагнення домінувати.
У 90% випадків страждають жінки та діти.
«Цю болючу і, водночас, делікатну тему неможливо замовчувати. В умовах збройного конфлікту це стосується і тих, хто залишився на окупованій України, і тих, хто переселився на мирну територію. Проте доведено, що саме жінки можуть включатися у процес миротворення і мають змогу впливати на врегулювання конфлікту», – зазначила Ірина Грицай.
Якщо ви стали жертвою чи свідком насилля в родині – звертайтеся по допомогу.
Завантажуємо ще