Опубліковано
19 вересня 2017
року,
15:30
«Вчитель – це факел, який запалює в дитині жагу до знань», – Людмила Воронцова (LIFESTORY)
671
Педагогіка – справа всього її життя. Від піонервожатої – до директорки школи. Такий шлях в омріяній з дитинства професії довжиною у майже півстоліття пройшла Людмила Воронцова – дівчинка із простої сім’ї залізничника з Верхівцевого. Як розкрити власні таланти та досягти вершин в улюбленій справі – в рубриці ДніпроОДА «Наші люди».
На початку 70-х Люда мала славу справжньої активістки Верхівцевської школи № 1. Головним гаслом тодішньої школярки було – «коли не я, то хто ж». А після відпочинку в дитячому таборі «Молода гвардія» чітко окреслилася й майбутня професія.
«Ніким іншим себе не бачила – тільки піонервожатою, – згадує Людмила Воронцова. – Звичайно, мріяла в майбутньому стати вчителькою і згодом – зробити школу місцем, де діти мали б можливість розкрити власні таланти».
Крок за кроком цілеспрямована дівчина здійснювала свої мрії – у допомогу їй були завзятість та наполегливість. Після закінчення школи залишилася у альма-матер працювати піонервожатою – водночас навчалася на філологічному факультеті Дніпропетровського держуніверситету. Українську мову та літературу викладає ось уже 40 років поспіль.
«Література – це своєрідний «код нації», – натхненно розповідає про улюблений предмет вчителька. – Саме з літературних творів можна дізнатися про справжню історію народу».
Людмила впевнена – головне завдання педагога – навчити дітей вчитися.
«У тому й полягає наша майстерність – запалити в учні бажання дізнаватися нове, незнане», – каже вона.
Її уроки скоріше нагадують театралізоване дійство, а інколи – прес-конференцію чи дискусійний клуб. Домашні завдання учні виконують у вигляді веб-квестів. А ще готують «трейлери» до творів, які вивчають – потім на уроках презентують та рекламують їх.
«Діти – творці. У кожного – власний хист і талант. Саме вчитель покликаний допомогти дитині розкрити його», – ділиться досвідом Людмила.
Вже понад два десятки років Людмила Воронцова – директор рідної школи. Шість років тому заклад набув статусу навчально-виховного комплексу. Тоді директорка врятувала дитячий садок, який вже збиралися закривати – приєднала три дошкільні групи до свого закладу.
Людмила Федорівна – ініціатор участі школи у різних міжнародних та всеукраїнських освітніх проектах. Нині на часі – «Академія підприємництва». Разом із вчителем економіки та психологом школярі навчаються азам підприємницької діяльності. Вони складають бізнес-план та втілюють його у життя. Минулого року учні були «фермерами» – вирощували цибулю, продавали врожай на ринку та підраховували прибуток.
«Головне – допомогти дитині зробити правильний вибір та знайти своє місце у суспільстві», – вважає Людмила Воронцова.
Рубрика ДніпроОДА «Наші люди» – про цікавих, талановитих, працьовитих і цілеспрямованих мешканців Дніпропетровщини. Знаєте людину, чия історія захоплює та надихає? Напишіть про неї та надішліть розповідь разом з фото на nashiludi8@gmail.com.
Педагогіка – справа всього життя Людмили Воронцової
Краща жінка Придніпров’я-2012
Людмила разом із онукою Анею
У Людмили Федорівни завжди багато новаторських ідей і планів
На початку 70-х Люда мала славу справжньої активістки Верхівцевської школи № 1. Головним гаслом тодішньої школярки було – «коли не я, то хто ж». А після відпочинку в дитячому таборі «Молода гвардія» чітко окреслилася й майбутня професія.
«Ніким іншим себе не бачила – тільки піонервожатою, – згадує Людмила Воронцова. – Звичайно, мріяла в майбутньому стати вчителькою і згодом – зробити школу місцем, де діти мали б можливість розкрити власні таланти».
Крок за кроком цілеспрямована дівчина здійснювала свої мрії – у допомогу їй були завзятість та наполегливість. Після закінчення школи залишилася у альма-матер працювати піонервожатою – водночас навчалася на філологічному факультеті Дніпропетровського держуніверситету. Українську мову та літературу викладає ось уже 40 років поспіль.
«Література – це своєрідний «код нації», – натхненно розповідає про улюблений предмет вчителька. – Саме з літературних творів можна дізнатися про справжню історію народу».
Людмила впевнена – головне завдання педагога – навчити дітей вчитися.
«У тому й полягає наша майстерність – запалити в учні бажання дізнаватися нове, незнане», – каже вона.
Її уроки скоріше нагадують театралізоване дійство, а інколи – прес-конференцію чи дискусійний клуб. Домашні завдання учні виконують у вигляді веб-квестів. А ще готують «трейлери» до творів, які вивчають – потім на уроках презентують та рекламують їх.
«Діти – творці. У кожного – власний хист і талант. Саме вчитель покликаний допомогти дитині розкрити його», – ділиться досвідом Людмила.
Вже понад два десятки років Людмила Воронцова – директор рідної школи. Шість років тому заклад набув статусу навчально-виховного комплексу. Тоді директорка врятувала дитячий садок, який вже збиралися закривати – приєднала три дошкільні групи до свого закладу.
Людмила Федорівна – ініціатор участі школи у різних міжнародних та всеукраїнських освітніх проектах. Нині на часі – «Академія підприємництва». Разом із вчителем економіки та психологом школярі навчаються азам підприємницької діяльності. Вони складають бізнес-план та втілюють його у життя. Минулого року учні були «фермерами» – вирощували цибулю, продавали врожай на ринку та підраховували прибуток.
«Головне – допомогти дитині зробити правильний вибір та знайти своє місце у суспільстві», – вважає Людмила Воронцова.
Рубрика ДніпроОДА «Наші люди» – про цікавих, талановитих, працьовитих і цілеспрямованих мешканців Дніпропетровщини. Знаєте людину, чия історія захоплює та надихає? Напишіть про неї та надішліть розповідь разом з фото на nashiludi8@gmail.com.
Педагогіка – справа всього життя Людмили Воронцової
Краща жінка Придніпров’я-2012
Людмила разом із онукою Анею
У Людмили Федорівни завжди багато новаторських ідей і планів
Завантажуємо ще