Опубліковано
10 серпня 2017
року,
11:30
Модульні котельні на альтернативному паливі обігріватимуть Покров уже другу зиму поспіль – Валентин Резніченко
886
У Покрові економлять до одного мільйона кубометрів газу на рік та не накопичують борги. Усе – завдяки децентралізації опалювальної системи. Торік 40-тисячне місто відмовилося від центрального теплопостачання: населення перейшло на індивідуальні котли, а соцсфера стала обігріватися пелетами.
«Дніпропетровщина активно переходить на альтернативне паливо. Результат – зменшення газової залежності та заощадження коштів. За останні два роки ми перевели на твердопаливні котли понад 30 котелень у дитсадках, школах та медзакладах, нині їх в регіоні – більше сотні», – підкреслив голова ДніпроОДА Валентин Резніченко.
У Покрові теплопідприємство демонструвало неефективність кілька десятиліть. А зиму 2015-2016 років місто взагалі ледве пережило. На той час борг тепловиків за спожитий газ перевалив за 100 мільйонів гривень.
«Ми розуміли: наступний опалювальний сезон може просто не початися. Після наради у ДніпроОДА дійшли висновку – потрібна децентралізація опалювальної системи. Коли починали комплексну програму, 80% населення вже мали індивідуальні котли, усім іншим допомогли встановити «автономку» бюджетним коштом. Потім знайшли інвестора, який у стислі строки звів шість модульних котелень для обігріву соцсфери», – зазначив мер Покрова Олександр Шаповал.
Сумарна потужність котелень – майже 5 МВт. Найпотужніша – на території центральної міської лікарні по вул. Медична, 19. Крім медзакладу, два твердопаливні котли опалюють три соціальні гуртожитки, гімнастичний зал спортшколи, декілька держустанов, дитсадок та школу.
«Коли опалювалися від центральної котельної, постійно бідкалися. То газу не було, то трубу прорвало, то батареї ледь теплі. Доводилося включати обігрівачі, аби хворі не заледеніли, – розказав головний лікар Анатолій Шкіль. – Тепер трапилося чудо – у нас є автономна котельня. Раніше рука могла примерзнути до батареї – зараз у палатах тепло й комфортно».
Пелети, на яких працюють котельні, – із соняшникового лушпиння. Відходи олійного виробництва – замість дорогого імпортного газу.
«Соняшникова лузга, яку раніше викидали на смітник чи експортували, тепер іде на переробку. Готові пелети спалюємо – отримуємо тепло. Це екологічно та економно, – акцентував технічний директор фірми-інвестора Сергій Кондратюк. – Крім того, Покров отримав нову тепломережу і тариф, значно дешевший за газовий».
Будівництво ще однієї твердопаливної котельної ведеться по вул. Лізи Чайкіної, 29а. Перше тепло вона подасть вже цієї осені.
«Котельні – це стовідсотково приватні інвестиції. Тут жодної копійки бюджетних коштів. Комунальне підприємство, яке останні три десятиліття лише генерувало збитки, тепер ліквідоване. Сьогодні у садках, школах та лікарнях Покрова по-справжньому тепло», – зауважив радник голови ДніпроОДА Юрій Голик.
Якість життя в невеликому місті, яке донедавна було болючою точкою на мапі Дніпропетровщини, змінила реформа децентралізації влади, наголосив він.
У 40-тисячному Покрові на практиці відчувають вигоди децентралізації.
Зокрема, її реалізували в комунальному господарстві міста.
У 2016-му місто відмовилося від централізованного теплопостачання.
«Ми розуміли: наступний опалювальний сезон може просто не початися. Після наради у ДніпроОДА дійшли висновку – потрібна децентралізація опалювальної системи», – зазначив Олександр Шаповал.
Населення перейшло на індивідуальне опалення.
Соцсферу міста обігріваюють модульні твердопаливні котельні.
Поки що їх в місті шість.
Найбільша – на території центральної лікарні.
Про переваги котелень на альтернативному паливі розказали голові ДніпроОДА Валентину Реніченку.
Будують ще одну – у новій частині Покрова.
Генерувати тепло котельня почне вже цієї осені.
Результат – мінімізація газової залежності та економія бюджетних грошей.
«Котельні – це стовідсотково приватні інвестиції. Тут жодної копійки бюджетних коштів. Сьогодні у садках, школах та лікарнях Покрова по-справжньому тепло», – зауважив Юрій Голик.
«Дніпропетровщина активно переходить на альтернативне паливо. Результат – зменшення газової залежності та заощадження коштів. За останні два роки ми перевели на твердопаливні котли понад 30 котелень у дитсадках, школах та медзакладах, нині їх в регіоні – більше сотні», – підкреслив голова ДніпроОДА Валентин Резніченко.
У Покрові теплопідприємство демонструвало неефективність кілька десятиліть. А зиму 2015-2016 років місто взагалі ледве пережило. На той час борг тепловиків за спожитий газ перевалив за 100 мільйонів гривень.
«Ми розуміли: наступний опалювальний сезон може просто не початися. Після наради у ДніпроОДА дійшли висновку – потрібна децентралізація опалювальної системи. Коли починали комплексну програму, 80% населення вже мали індивідуальні котли, усім іншим допомогли встановити «автономку» бюджетним коштом. Потім знайшли інвестора, який у стислі строки звів шість модульних котелень для обігріву соцсфери», – зазначив мер Покрова Олександр Шаповал.
Сумарна потужність котелень – майже 5 МВт. Найпотужніша – на території центральної міської лікарні по вул. Медична, 19. Крім медзакладу, два твердопаливні котли опалюють три соціальні гуртожитки, гімнастичний зал спортшколи, декілька держустанов, дитсадок та школу.
«Коли опалювалися від центральної котельної, постійно бідкалися. То газу не було, то трубу прорвало, то батареї ледь теплі. Доводилося включати обігрівачі, аби хворі не заледеніли, – розказав головний лікар Анатолій Шкіль. – Тепер трапилося чудо – у нас є автономна котельня. Раніше рука могла примерзнути до батареї – зараз у палатах тепло й комфортно».
Пелети, на яких працюють котельні, – із соняшникового лушпиння. Відходи олійного виробництва – замість дорогого імпортного газу.
«Соняшникова лузга, яку раніше викидали на смітник чи експортували, тепер іде на переробку. Готові пелети спалюємо – отримуємо тепло. Це екологічно та економно, – акцентував технічний директор фірми-інвестора Сергій Кондратюк. – Крім того, Покров отримав нову тепломережу і тариф, значно дешевший за газовий».
Будівництво ще однієї твердопаливної котельної ведеться по вул. Лізи Чайкіної, 29а. Перше тепло вона подасть вже цієї осені.
«Котельні – це стовідсотково приватні інвестиції. Тут жодної копійки бюджетних коштів. Комунальне підприємство, яке останні три десятиліття лише генерувало збитки, тепер ліквідоване. Сьогодні у садках, школах та лікарнях Покрова по-справжньому тепло», – зауважив радник голови ДніпроОДА Юрій Голик.
Якість життя в невеликому місті, яке донедавна було болючою точкою на мапі Дніпропетровщини, змінила реформа децентралізації влади, наголосив він.
У 40-тисячному Покрові на практиці відчувають вигоди децентралізації.
Зокрема, її реалізували в комунальному господарстві міста.
У 2016-му місто відмовилося від централізованного теплопостачання.
«Ми розуміли: наступний опалювальний сезон може просто не початися. Після наради у ДніпроОДА дійшли висновку – потрібна децентралізація опалювальної системи», – зазначив Олександр Шаповал.
Населення перейшло на індивідуальне опалення.
Соцсферу міста обігріваюють модульні твердопаливні котельні.
Поки що їх в місті шість.
Найбільша – на території центральної лікарні.
Про переваги котелень на альтернативному паливі розказали голові ДніпроОДА Валентину Реніченку.
Будують ще одну – у новій частині Покрова.
Генерувати тепло котельня почне вже цієї осені.
Результат – мінімізація газової залежності та економія бюджетних грошей.
«Котельні – це стовідсотково приватні інвестиції. Тут жодної копійки бюджетних коштів. Сьогодні у садках, школах та лікарнях Покрова по-справжньому тепло», – зауважив Юрій Голик.
Завантажуємо ще