У День Соборності дніпровські перформери та творча молодь влаштували флешмоб. Вийшли на алеї і площі міста. У їхніх руках аркуш. На ньому заклик до потискання руки на знак підтримки. А ще - QR-код. Він веде на сайт із прямою трансляцією ланцюга єдності українців. Вони долучаються до акції у рiзних куточках свiту. Про це розповіли у Дніпропетровській обласній військовій адміністрації.
«Продовжили традицію «живих ланцюгів» на День Соборності України. Їх присвячують Акту Злуки. Найбільший був у 1990 році, коли поєднали Івано-Франківськ і Київ, – пояснив автор ідеї та голова правління Української Школи Плейбек-Театру Роман Кандибур. – Під час війни не можна збиратися великими натовпами. Подумали і поєдналися потисканням рук».
Ідею онлайн-єднання українців підтримали й студенти Дніпропетровського фахового мистецько-художнього коледжу культури. Серед них – другокурсниця Анастасія. Із синьо-жовтим прапором та закликом до потискання руки вона вийшла на одну з центральних площ обласного центру.
«Хтось тисне руку. Інші підходять і обіймають. Одні дівчата навіть підсолодили життя – дали шоколадку. Таке спілкування із людьми дуже надихає», – поділилася Анастасія.
У Дніпрі флешмоб проходить на лівому та правому берегах. Долучився і Кривий Ріг. А ще – українці з інших міст країни i ті, котрі перебувають за кордоном.
«Вийшли в Одесі та Львові. А ще – Португалії, Іспанії, Німеччині і Польщі. Акція швидко набирає обертів. Таким чином українці зможуть відтворити віковічне прагнення нашого народу бути у єднанні», – сказала директорка Дніпропетровського фахового мистецько-художнього коледжу культури Інна Рудкевич.
Дніпрянин Віктор доєднався не тільки потисканням руки учасникові флешмобу, а й піснею. Вона про прапор.
Не пройшла повз флешмобу і Світлана. У Дніпрі вона трохи більше півроку. Сама жінка з Торецька Донецької області. Через обстріли, відсутність, води, світла та тепла у рідному місті змушена була евакуюватися.
«Знаєте, як почалася війна, бачу прапор - і у серці одразу іскра. Хочеться підійти та обійняти. Своє рідне відчувається. Ми єдині та переможемо», – розповіла Світлана.
Кожного, хто доєднався до перформансу, у режимі онлайн фіксує лічильник. Мета ініціаторів заходу – мільйон рукостискань. Саме стільки людей стояло у першому «живому ланцюгу» у 1990 році.
