Опубліковано
31 березня 2017
року,
12:30
Як на Дніпропетровщині з відходів птахофабрики виробляють теплоенергію
1659
Електроенергія, тепло та органічне добриво – трійка найбільших витрат будь-якого агропромислового підприємства. Як зекономити на цьому та більше – отримати прибуток, знають на Дніпропетровщині. У Петриківському районі збудували найбільшу в Європі біогазову установку, яка переробляє пташиний послід на тепло, електроенергію та органічне добриво.
5 років тому мешканці села Єлизаветівка, що на Дніпропетровщині, страждали від нестерпного смороду. Запах курячого посліду від сусідньої птахофабрики розносився територією на декілька кілометрів. Вирішила проблему біогазова установка, яку збудували на території підприємства «Оріль-Лідер».
«На території підприємства знаходяться спеціальні резервуари - ферментатори. У них змішують курячий послід, стічні води та силос «сорго». Їх переробка дозволяє отримувати біогаз. Його використовують для забезпечення теплом та електроенергією, як наше підприємство, так і житлові будинки. Щодня виробляється понад 50 тисяч метрів кубічних біогазу. А це більше 100 тисяч кВт електроенергії», - розповів економіст департаменту інноваційного розвитку та ресурсу ефективності підприємства Олександр Шутка.
Вироблена енергія дозволяє «обігріти» 18 тисяч квартир. Підприємство використовує лише 5% ресурсів, інше – на продаж у загальне користування.
«Таким чином, підприємству не потрібна електроенергія, вироблена на вугільних ТЕС. А це – економія природних ресурсів, які і так виснажені. Біогазова установка, збудована на Дніпропетровщині - наймасштабніша у Європі», - сказав директор департаменту екології та природних ресурсів ДніпроОДА Руслан Стрілець.
Та це ще не все. Відходи, які залишаються від переробки сировини, використовуються як біодобриво для ґрунтів.
«Використовувати курячий послід, як добриво у чистому вигляді – небезпечно. Це може зашкодити рослинам та ґрунту. Використовувати треба лише глибоко перероблений курячий послід, який ми побачили тут», - зазначила заступник директора аграрного інституту бізнесу Любов Максимова.
«Наші ґрунти виснажені. Їм необхідне відновлення і біодобриво може цьому зарадити. Використання його в аграрному секторі дозволить підвищити врожайність сільгоспкультур», - додав начальник управління агропромислового комплексу ДніпроОДА Вадим Удовицький.
Виробництво біогазу безперебійне. Вся система автоматизована і не потребує щоразового втручання працівників. Загальний кошторис проекту - 15 мільйонів євро.
Біогазовий комплекс у Петриківському районі.
Складові компоненти переробки.
Процес переробки.
Щодня виробляється понад 50 тисяч метрів кубічних біогазу. А це більше 100 тисяч кВт електроенергії.
Підприємство використовує лише 5% ресурсів, інше – на продаж у загальне користування.
Виробництво біогазу безперебійне. Вся система автоматизована і не потребує щоразового втручання працівників.
Відходи, які залишаються від переробки сировини, використовуються як біодобриво для ґрунтів. «Наші ґрунти виснажені. Їм необхідне відновлення і біодобриво може цьому зарадити. Використання його в аграрному секторі дозволить підвищити врожайність сільгоспкультур», - сказав начальник управління агропромислового комплексу ДніпроОДА Вадим Удовицький.
5 років тому мешканці села Єлизаветівка, що на Дніпропетровщині, страждали від нестерпного смороду. Запах курячого посліду від сусідньої птахофабрики розносився територією на декілька кілометрів. Вирішила проблему біогазова установка, яку збудували на території підприємства «Оріль-Лідер».
«На території підприємства знаходяться спеціальні резервуари - ферментатори. У них змішують курячий послід, стічні води та силос «сорго». Їх переробка дозволяє отримувати біогаз. Його використовують для забезпечення теплом та електроенергією, як наше підприємство, так і житлові будинки. Щодня виробляється понад 50 тисяч метрів кубічних біогазу. А це більше 100 тисяч кВт електроенергії», - розповів економіст департаменту інноваційного розвитку та ресурсу ефективності підприємства Олександр Шутка.
Вироблена енергія дозволяє «обігріти» 18 тисяч квартир. Підприємство використовує лише 5% ресурсів, інше – на продаж у загальне користування.
«Таким чином, підприємству не потрібна електроенергія, вироблена на вугільних ТЕС. А це – економія природних ресурсів, які і так виснажені. Біогазова установка, збудована на Дніпропетровщині - наймасштабніша у Європі», - сказав директор департаменту екології та природних ресурсів ДніпроОДА Руслан Стрілець.
Та це ще не все. Відходи, які залишаються від переробки сировини, використовуються як біодобриво для ґрунтів.
«Використовувати курячий послід, як добриво у чистому вигляді – небезпечно. Це може зашкодити рослинам та ґрунту. Використовувати треба лише глибоко перероблений курячий послід, який ми побачили тут», - зазначила заступник директора аграрного інституту бізнесу Любов Максимова.
«Наші ґрунти виснажені. Їм необхідне відновлення і біодобриво може цьому зарадити. Використання його в аграрному секторі дозволить підвищити врожайність сільгоспкультур», - додав начальник управління агропромислового комплексу ДніпроОДА Вадим Удовицький.
Виробництво біогазу безперебійне. Вся система автоматизована і не потребує щоразового втручання працівників. Загальний кошторис проекту - 15 мільйонів євро.
Біогазовий комплекс у Петриківському районі.
Складові компоненти переробки.
Процес переробки.
Щодня виробляється понад 50 тисяч метрів кубічних біогазу. А це більше 100 тисяч кВт електроенергії.
Підприємство використовує лише 5% ресурсів, інше – на продаж у загальне користування.
Виробництво біогазу безперебійне. Вся система автоматизована і не потребує щоразового втручання працівників.
Відходи, які залишаються від переробки сировини, використовуються як біодобриво для ґрунтів. «Наші ґрунти виснажені. Їм необхідне відновлення і біодобриво може цьому зарадити. Використання його в аграрному секторі дозволить підвищити врожайність сільгоспкультур», - сказав начальник управління агропромислового комплексу ДніпроОДА Вадим Удовицький.
Завантажуємо ще