Опубліковано
16 червня 2016
року,
16:30
У Дніпрі перейменували понад 350 топонімів: секрети старих-нових назв
3773
Воскресенська, Вознесенська, Троїцька, Зернова, Старий шлях – майже трьом десяткам вулицям, провулкам та площам Дніпра повернули історичні назви. Тим самим зберегли місцевий колорит та територіальну самобутність. Усього в обласному центрі перейменовано понад 350 об’єктів топоніміки. Це найбільше в області.
Над перейменуванням вулиць, провулків, парків та площ працювала робоча група. До її складу увійшли краєзнавці, історики, правники, громадські активісти. Щодо остаточних варіантів – радилися з мешканцями. При розгляді пропозицій зверталися до історичних назв. На мапі Дніпра їх з’явилося близько трьох десятків.
«Вулиці, як і люди, народжуються, вбирають у себе різноманіття життя, історію. При найменуванні вулиць існує практика дотримання історизму. Це збереження місцевого колориту та оригінальності, відновлення національних традицій», – наголошує декан історичного факультету ДНУ ім.Олеся Гончара, член робочої групи з найменування та перейменування вулиць на Дніпропетровщині Сергій Світленко.
До останнього зберігалася інтрига щодо вулиці Леніна. Навколо неї точилося чимало дискусій. Спочатку було запропоновано назвати вулицю ім’ям політичного й громадського діяча, драматурга і письменника Володимира Винниченка. На цій вулиці – центральна наукова міська бібліотека, драматичний український театр. Були й інші думки. Наприклад, назвати вулицю на честь Степана Бандери. Проте врахували суперечливість цієї історичної постаті, і компромісом стала історична назва вулиці – Воскресенська. На цьому місці до 30-х років минулого століття височів Воскресенський Храм.
Вулиця XXII партз’їзду, що веде до Дніпро-Арени, також позбавилася свого радянського минулого. Віднині вона Вознесенська. Назва – від Вознесенської слободи, яка розташовувалася на цій території до середини XIX століття. Це поселення поглинув Катеринослав, коли почав розростатися.
Повернули первинні назви вулиці й площі Червона. Нині обидві відомі як Троїцькі. У 1840 році тут почали будувати храм на честь Святої Трійці. Освятили – у 1855-му. Саме звідси й бере початок сучасна назва. Троїцький собор пережив радянську епоху атеїзму. Це той унікальний випадок, коли храм не зруйнували.
Площу Жовтневу перейменували на Соборну. А разом з тим повернули їй неповторність та оригінальність. Починаючи з 1835 року, головною архітектурною окрасою та візитівкою площі був Преображенський собор. Після війни тут розміщувався музей атеїзму. Потім історичну пам’ятку відновили.
«Храми завжди були домінантою в будь-якому поселенні. Ми повертаємося до простих назв, які вказують на значення культових споруд у житті українців. Тим самим, відроджуємо нашу духовну спадщину», – зазначає кандидат історичних наук, доцент Національного гірничого університету Ігор Кочергін.
У місті на Дніпрі перейменовано понад 350 різноманітних проїздів, площ, скверів, вулиць. Це 12 відсотків від всіх чинних топонімів. Фахівці називають це справжнім проривом у топонімічній реформі.
Майже трьом десяткам вулиць Дніпра повернули споконвічні історичні назви.
Над перейменуванням вулиць, провулків, парків та площ працювала робоча група. До її складу увійшли краєзнавці, історики, правники, громадські активісти. Щодо остаточних варіантів – радилися з мешканцями. При розгляді пропозицій зверталися до історичних назв. На мапі Дніпра їх з’явилося близько трьох десятків.
«Вулиці, як і люди, народжуються, вбирають у себе різноманіття життя, історію. При найменуванні вулиць існує практика дотримання історизму. Це збереження місцевого колориту та оригінальності, відновлення національних традицій», – наголошує декан історичного факультету ДНУ ім.Олеся Гончара, член робочої групи з найменування та перейменування вулиць на Дніпропетровщині Сергій Світленко.
До останнього зберігалася інтрига щодо вулиці Леніна. Навколо неї точилося чимало дискусій. Спочатку було запропоновано назвати вулицю ім’ям політичного й громадського діяча, драматурга і письменника Володимира Винниченка. На цій вулиці – центральна наукова міська бібліотека, драматичний український театр. Були й інші думки. Наприклад, назвати вулицю на честь Степана Бандери. Проте врахували суперечливість цієї історичної постаті, і компромісом стала історична назва вулиці – Воскресенська. На цьому місці до 30-х років минулого століття височів Воскресенський Храм.
Вулиця XXII партз’їзду, що веде до Дніпро-Арени, також позбавилася свого радянського минулого. Віднині вона Вознесенська. Назва – від Вознесенської слободи, яка розташовувалася на цій території до середини XIX століття. Це поселення поглинув Катеринослав, коли почав розростатися.
Повернули первинні назви вулиці й площі Червона. Нині обидві відомі як Троїцькі. У 1840 році тут почали будувати храм на честь Святої Трійці. Освятили – у 1855-му. Саме звідси й бере початок сучасна назва. Троїцький собор пережив радянську епоху атеїзму. Це той унікальний випадок, коли храм не зруйнували.
Площу Жовтневу перейменували на Соборну. А разом з тим повернули їй неповторність та оригінальність. Починаючи з 1835 року, головною архітектурною окрасою та візитівкою площі був Преображенський собор. Після війни тут розміщувався музей атеїзму. Потім історичну пам’ятку відновили.
«Храми завжди були домінантою в будь-якому поселенні. Ми повертаємося до простих назв, які вказують на значення культових споруд у житті українців. Тим самим, відроджуємо нашу духовну спадщину», – зазначає кандидат історичних наук, доцент Національного гірничого університету Ігор Кочергін.
У місті на Дніпрі перейменовано понад 350 різноманітних проїздів, площ, скверів, вулиць. Це 12 відсотків від всіх чинних топонімів. Фахівці називають це справжнім проривом у топонімічній реформі.
Майже трьом десяткам вулиць Дніпра повернули споконвічні історичні назви.
Завантажуємо ще