Опубліковано
27 грудня 2017
року,
15:30
Собака – друг людини: про домашніх вихованців представників ДніпроОДА (LIFESTORY)
7020
Вівчарка Володимира Юрченка сама повертається з прогулянки, відкриваючи двері, французькому бульдогу Ольги Горб смакують булки, а у коргі Наталії Шуліки можна повчитися англійських манер. Напередодні Нового року, символ якого – собака, представники ДніпроОДА розповіли про своїх чотирилапих друзів.
Наталія Шуліка, координатор центру допомоги бійцям АТО при Дніпропетровській ОДА, колись давно мала англійського спанієля. Та дуже хотіла знову завести собаку.
«Я домовилася з родиною. І цьогоріч друзі подарували на день народження коргі на ім’я Гінес Бос. Звісно, називати його так ніхто не став. Оскільки порода англійська й пес рудий, вирішили наректи його на честь принца Вельського – Гаррі. Ми всією сім'єю його любимо. Наш Гаррі, як справжній аристократ, дуже делікатний. Якщо чогось хоче, то не гавкає, не вимагає, а тихесенько сидить і терпляче чекає. Я днями навіть забула його погодувати, а руде диво й не натякнуло на мою необачність», - розповіла Наталія Шуліка.
За словами Наталії, найбільше їй подобаються спільні з Гаррі ранкові прогулянки. Коли ще немає денної метушні, вона насолоджується тишею та планує справи на день.
З тим, що собака – найкращий друг людини, згоден і заступник голови ДніпроОДА Володимир Юрченко. Він - «собачник» з самого дитинства - «дружив» з таксою, ердельтер’єром та коллі. З минулого року товаришує з польською підгалянською вівчаркою на ім’я Лютий.
«Собаки поряд зі мною все життя, люблю їх дуже, - поділився Володимир Юрченко. – Лютий – харизматичний, дуже живий і класний «хлопець». Він вражає мене своєю кмітливістю. Знає: коли я в діловому костюмі, стрибати на мене не можна. А якщо в джинсах чи домашньому – завжди граємося. Та найголовніша його фішка – відкривання дверей».
Вдень пес гуляє у дворі, а ввечері сам заходить додому. Двері навчився відкривати ще цуценям, пояснив Володимир Юрченко.
Для деяких тварини стають кращими друзями і навіть повноцінними членами родини. Саме так було у радника голови ДніпроОДА Ольги Горб. Французького бульдога Бусю військові знайшли у 2014-му на полігоні Кривого Рогу у виснаженому стані та передали Ользі. Вона думала, собака в її житті тимчасово – вилікує і віддасть до притулку тварин. Та не так сталося, як гадалося. Буся завоювала серце хазяйки і залишилася в родині.
«Я зараз не уявляю своє життя без Бусі. Це істота, яка тебе завжди чекатиме та любитиме. Не дивлячись на невеличкий розмір, саме вона головна в родині й весь світ крутиться навколо неї. Харчами не перебирає, але полюбляє смакувати солодкими булками, - сміється Ольга. – На вулиці ми дружимо з великими собаками. Найкращі товариші – лабрадор, чау-чау та лайка».
Гуляють Ольга з Бусею за будь-якої погоди. І хоч холод собака переносить погано, вдягатися не хоче – не зручно рухатися. Тож краса для цієї французької панянки на другому місці, а комфорт – понад усе.
Директор департаменту освіти та науки ДніпроОДА Олексій Полторацький зізнався, що собаку у нього просила донька. Але завели східноєвропейську вівчарку більше не для гри, а для охорони будинку.
«Я взагалі собак боюся. Мені аж моторошно ставало при зустрічі з ними. Проте, коли завів Джуну, все змінилося. Почалося з того, що цуценям вона оглянула будинок, пройшла через усі кімнати й лягла біля мого ліжка. І як відчула, що тут спить хазяїн?», - поділився Олексій Полторацький.
З того часу серце «ворога» собак розтануло. Для Джуни Олексій побудував просторий вольєр, велику теплу будку. Навіть коли вівчарка вириває з квітника і їсть голландські тюльпани, не надто сварить.
«Джуна дуже вірна й ревнива. Визнає лише мене та мого батька. Чужих до нас ніколи навіть не підпустить, - пояснив Олексій Полторацький. – Собака перевернула мій світ повністю. Тепер в соцмережах лайкаю цуценят та котиків, а на вулиці підгодовую бездомних тварин. Взагалі живина в будинку потрібна – вона привчає нас бути добрішими, виховує душевне ставлення до безсловесних істот, які не можуть поскаржитися, що у них щось болить, що вони хочуть їсти, вчить турботі й любові».
У радника голови ДніпроОДА Юрія Голика душа також лежала до собак, та доля розпорядилася інакше.
«Побачив у соціальній мережі об’яву – роздавали кошенят, в яких померла мати. Всю малечу влаштували, залишився найменший хлопчик. Не втримався, взяв собі, але не додому, а на роботу», - розповів Юрій Голик.
Штат чиновників у ДніпроОДА обмежений, та хвостатому муркотуну дозволили лишитися «працювати». Смугастика назвали Тигром. Згодом кошеня підросло і виявилось дівчинкою. Проте манери «ділової леді» зовсім не притаманні цій панянці.
«Вона носиться як тайфун по кабінетах, стрибає на столи, «катається» на фіранках – розбишака та й годі, - сміється Юрій Голик. – Проте роботи не цурається, допомагає чим може: приймає відвідувачів, перевіряє звіти, проводить наради».
До Тигри приходять здебільшого не у справах, а поспілкуватися. Гості дарують киці іграшки і бавляться з нею. Муркотунка товаришує з усіма не тільки в кабінеті – у киці є своя сторінка на Facebook.
«Пса поки що нема. Проте, замислююсь у наступний рік собаки завести волохатого друга для Тигри. Вдвох їм буде веселіше, та й у вісім лап ще справніше допомагатимуть з державними справами», - жартує Юрій Голик.
Наталія Шуліка, координатор центру допомоги бійцям АТО при Дніпропетровській ОДА, колись давно мала англійського спанієля. Та дуже хотіла знову завести собаку.
«Я домовилася з родиною. І цьогоріч друзі подарували на день народження коргі на ім’я Гінес Бос. Звісно, називати його так ніхто не став. Оскільки порода англійська й пес рудий, вирішили наректи його на честь принца Вельського – Гаррі. Ми всією сім'єю його любимо. Наш Гаррі, як справжній аристократ, дуже делікатний. Якщо чогось хоче, то не гавкає, не вимагає, а тихесенько сидить і терпляче чекає. Я днями навіть забула його погодувати, а руде диво й не натякнуло на мою необачність», - розповіла Наталія Шуліка.
За словами Наталії, найбільше їй подобаються спільні з Гаррі ранкові прогулянки. Коли ще немає денної метушні, вона насолоджується тишею та планує справи на день.
З тим, що собака – найкращий друг людини, згоден і заступник голови ДніпроОДА Володимир Юрченко. Він - «собачник» з самого дитинства - «дружив» з таксою, ердельтер’єром та коллі. З минулого року товаришує з польською підгалянською вівчаркою на ім’я Лютий.
«Собаки поряд зі мною все життя, люблю їх дуже, - поділився Володимир Юрченко. – Лютий – харизматичний, дуже живий і класний «хлопець». Він вражає мене своєю кмітливістю. Знає: коли я в діловому костюмі, стрибати на мене не можна. А якщо в джинсах чи домашньому – завжди граємося. Та найголовніша його фішка – відкривання дверей».
Вдень пес гуляє у дворі, а ввечері сам заходить додому. Двері навчився відкривати ще цуценям, пояснив Володимир Юрченко.
Для деяких тварини стають кращими друзями і навіть повноцінними членами родини. Саме так було у радника голови ДніпроОДА Ольги Горб. Французького бульдога Бусю військові знайшли у 2014-му на полігоні Кривого Рогу у виснаженому стані та передали Ользі. Вона думала, собака в її житті тимчасово – вилікує і віддасть до притулку тварин. Та не так сталося, як гадалося. Буся завоювала серце хазяйки і залишилася в родині.
«Я зараз не уявляю своє життя без Бусі. Це істота, яка тебе завжди чекатиме та любитиме. Не дивлячись на невеличкий розмір, саме вона головна в родині й весь світ крутиться навколо неї. Харчами не перебирає, але полюбляє смакувати солодкими булками, - сміється Ольга. – На вулиці ми дружимо з великими собаками. Найкращі товариші – лабрадор, чау-чау та лайка».
Гуляють Ольга з Бусею за будь-якої погоди. І хоч холод собака переносить погано, вдягатися не хоче – не зручно рухатися. Тож краса для цієї французької панянки на другому місці, а комфорт – понад усе.
Директор департаменту освіти та науки ДніпроОДА Олексій Полторацький зізнався, що собаку у нього просила донька. Але завели східноєвропейську вівчарку більше не для гри, а для охорони будинку.
«Я взагалі собак боюся. Мені аж моторошно ставало при зустрічі з ними. Проте, коли завів Джуну, все змінилося. Почалося з того, що цуценям вона оглянула будинок, пройшла через усі кімнати й лягла біля мого ліжка. І як відчула, що тут спить хазяїн?», - поділився Олексій Полторацький.
З того часу серце «ворога» собак розтануло. Для Джуни Олексій побудував просторий вольєр, велику теплу будку. Навіть коли вівчарка вириває з квітника і їсть голландські тюльпани, не надто сварить.
«Джуна дуже вірна й ревнива. Визнає лише мене та мого батька. Чужих до нас ніколи навіть не підпустить, - пояснив Олексій Полторацький. – Собака перевернула мій світ повністю. Тепер в соцмережах лайкаю цуценят та котиків, а на вулиці підгодовую бездомних тварин. Взагалі живина в будинку потрібна – вона привчає нас бути добрішими, виховує душевне ставлення до безсловесних істот, які не можуть поскаржитися, що у них щось болить, що вони хочуть їсти, вчить турботі й любові».
У радника голови ДніпроОДА Юрія Голика душа також лежала до собак, та доля розпорядилася інакше.
«Побачив у соціальній мережі об’яву – роздавали кошенят, в яких померла мати. Всю малечу влаштували, залишився найменший хлопчик. Не втримався, взяв собі, але не додому, а на роботу», - розповів Юрій Голик.
Штат чиновників у ДніпроОДА обмежений, та хвостатому муркотуну дозволили лишитися «працювати». Смугастика назвали Тигром. Згодом кошеня підросло і виявилось дівчинкою. Проте манери «ділової леді» зовсім не притаманні цій панянці.
«Вона носиться як тайфун по кабінетах, стрибає на столи, «катається» на фіранках – розбишака та й годі, - сміється Юрій Голик. – Проте роботи не цурається, допомагає чим може: приймає відвідувачів, перевіряє звіти, проводить наради».
До Тигри приходять здебільшого не у справах, а поспілкуватися. Гості дарують киці іграшки і бавляться з нею. Муркотунка товаришує з усіма не тільки в кабінеті – у киці є своя сторінка на Facebook.
«Пса поки що нема. Проте, замислююсь у наступний рік собаки завести волохатого друга для Тигри. Вдвох їм буде веселіше, та й у вісім лап ще справніше допомагатимуть з державними справами», - жартує Юрій Голик.
Завантажуємо ще