Він рятує життя людей у прифронтовому Нікополі. Часто – ризикуючи власним. Із собою на виклик окрім медичного спорядження бере бронежилет. Надає допомогу пораненим через ворожі обстріли. Про фельдшера Дмитра з #МістаГероїв – у рубриці Дніпропетровської ОВА «Творці перемоги».

Дмитро працює у медичній бригаді інтенсивної терапії та реанімації. Загалом стажу в «екстренці» 13 років. Зізнається, найскладніші виклики розпочалися з липня 2022 року, коли агресор став постійно обстрілювати Нікопольщину.

«В колективі ми почали одне одного більше підтримувати. До повномасштабної війни були просто колегами, а стали – родиною. Виїжджаємо до пацієнтів на свій страх і ризик, бо життя людини – це найвища цінність. Буває під час роботи починається раптовий обстріл. Інколи не одразу можемо дістатися до постраждалих. Серед поранених бувають діти, цілі родини, пенсіонери», – розповів Дмитро. 

Каже, в пам’яті досі один із викликів. Снаряд потрапив прямісінько в будинок. У дівчинки травматична ампутація обох ніг. Попри те, що небезпека обстрілів ще не минула, бригада виїхала.

«Діяти потрібно було швидко. На щастя, юна пацієнтка вижила. Знаю, що вона поїхала за кордон на реабілітацію і протезування. Хочеться, щоб у дитини все склалось добре. Той випадок, коли рятуєш одне життя і, здається, рятуєш цілий світ», – зазначив фельдшер. 

Він додав, що інколи медики не знають, чи є постраждалі, коли їдуть на місце обстрілу.

«Примчали одного разу, а там від будинку півтори стіни залишилося. Всередині бабця, яка дивом неушкоджена – лише пилом притрусило. Раптом ворог знову гатити почав. Присіли та ховалися за вцілілою стіною. Чули, як снаряди падають», – згадує Дмитро. 

Запевняє, попри складнощі робота подобається. Різні локації та люди. Особлива вдячність пацієнтів. Коли не потрібно слів – все написано в очах.

Мрія фельдшера – Перемога. Як святкуватиме, ще не придумав. Каже, найперше  гарно виспиться. А може вікна помиє або поїде на відпочинок.

«Творці перемоги» – рубрика Дніпропетровської обласної військової адміністрації. Вона – про людей, які наближають нашу перемогу. Кожен – на своєму фронті.

Таких мільйони. У великих містах, маленьких селищах і селах. В окупації, на звільнених територіях, в тилу і прифронтових зонах. Єдність українців допомогла державі вистояти 24 лютого 2022-го і вже понад рік мужньо боротися.