Величезна вирва посеред дороги та згорілий каркас автобусу. Вщент зруйновані магазин і кафе. Житлові будинки – понівечені та з вибитими вікнами. Ранкова ракетна атака по Дніпру забрала життя чотирьох мирних людей. Ще стільки ж нині у важкому стані у лікарні. Місцеві й досі не оговталися від того, що сталося. Вони розбирають завали та кажуть: фашисти у роки Другої світової такого не чинили.
Марина із чоловіком пораються на балконі. Замість вікон тепер плівка. Будинок, у якому вони мешкають, постраждав чи не найбільше. Жінка не розуміє, що тепер і з роботою.
«Звук від першого вибуху був глухий, наче він стався десь далеко. Другий – вже дуже сильний. У нас все в осколках. Двері винесло, – ділиться Марина. – Я у кафе напроти працювала. Тепер там нічого живого».
Сергій якраз знаходився на кухні. Його вікна виходять на місце трагедії. Квартира, у якій чоловік живе разом із дружиною і дитиною, постраждала. Та головне – дитина не постраждала.
«Після першого вибуху підлога затряслася. Пройшло ще секунд десять – і другий вибух. Почув, як у сусідів вікна посипалися, – розповів Сергій. – Малий поки не усвідомлює всього жаху війни. Він знає: росія – ворог. Добре, що сталося все не під час онлайн-занять. Бо кімната, де винесло вікна, сусідня з тою, де дитина займається».
Одна з ракет впала просто посеред дороги. Неподалік від автобусної зупинки. Владислав був поруч. Їхав до консерваторії лагодити саксофон. З першим же вибухом плани змінив – кинувся допомагати постраждалим.
«Я вже переживав обстріли, коли був волонтером, тому не злякався. У такі моменти почуття ненависті загострюється, – каже хлопець. – Коли прибіг сюди, була пожежа. Крики відчаю. Рани від осколків у людей. Хтось розгубився. Інші допомагали».
Ворожі ракети забрали життя чотирьох людей. Ще десятеро нині знаходяться у лікарнях Дніпра. Понад двадцять постраждалих отримали допомогу амбулаторно.
«Більшість поранень – осколкові. Різані, рублені, проникаючі. Переважно у людей ушкоджені грудні клітини, черевні порожнини. Є і перелами кінцівок. Четверо постраждалих у важкому стані», – повідомив заступник директора департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської ОВА Олексій Григорук.
82-річна Тамара Андріїна з Донецької області. Чотири місяці жила під обстрілами, поки не виїхала до Дніпра. До сьогодні, каже жінка, наче було тихо. Тепер війна наздогнала її тут.
«Почули вибух. Впали на підлогу і чекали. Потім спустилися у підвал. Там було багато людей з маленькими дітками і домашніми тваринами, – каже Тамара Андріївна. – Я народилася у 40-му році. Мама моя була на фронті. Фашисти так не робили. Після них всі хати вціліли. А тут що? Хіба це люди? Їх людьми не можна назвати!».
Вранці росіяни скерували по Дніпропетровській області 18 ракет. 5-ть знищила наша ППО. Ворог бив по Дніпровському, Кам’янському, Нікопольському та Криворізькому районах.