Лікарка-неонатолог Світлана мешкала у багатоповерхівці, в яку 14 січня вгатила ворожа ракета. У момент «прильоту» жінка була вдома. Разом із чоловіком чекали у гості дочку із онукою. На щастя, вони не встигли дійти, тому вціліли. Неушкодженим залишилося і саме подружжя. Після вибуху вхідні двері до їхньої квартири заклинило. Ледь вибравшись на вулицю, вони почули людський крик. Все було у диму і вогні. Медикиня побачила дитину і кинулася їй на допомогу. 

«Я навіть не почула вибух. Тільки побачила, як на мене летять вікна. Вибуховою хвилею мене відкинуло з кімнати до коридору. Чоловік кричав – біжимо! Я накинула пальто, натягнула чоботи. Спробували вийти, але двері заклинило. Чоловік схопив молоток. З його допомогою вибралися з квартири», – пригадує лікарка-неонатолог Світлана.   

Коли подружжя вибігло надвір, його було не впізнати. Руїни. Все у диму і люди на землі. За двадцять метрів від свого під’їзду медикиня помітила дитину. Підбігши, розпізнала у ній свою дев’ятирічну сусідку з восьмого поверху.

«Мирослава була вже блідо-сірого кольору. У неї була велика проблема з ніжками. Я зрозуміла, що дитина у стані больового шоку, – розповідає Світлана. – Зв’язку не було. Попросила чоловіка подивитися, що з нашою автівкою. Ті, що стояли з іншої сторони будинку, погоріли. Наша була побита осколками, але вціліла». 

На ній подружжя й доставило дитину до реанімації найближчої лікарні. Дорога зайняла лічені хвилини.

«Є таке поняття – «золота година». Якщо допомога надана за цей час – набагато кращим буде і прогноз одужання, – пояснює в. о. завідувачки відділення інтенсивної терапії Ольга. – На сьогодні стан дитини набагато кращий. Вона у свідомості. Їй проводяться операції через день за потреби».

У день трагедії з Мирославою була бабуся. Вони поверталися з магазину, коли дівчинку перестріли друзі. Вона залишилася погуляти у дворі. Тоді у житловий будинок і прилетіла ракета.  

«Просто у халаті я вибігла шукати Мирославу. Її ніде не було. Проходив чоловік і сказав подивитися біля лавки. Вона лежала там. У цей момент прибігла Світлана Юріївна. Я вдячна їй за порятунок онуки. Вона тепер наша хрещена мати, наша рятівниця», – додала пані Людмила. 

Сама ж лікарка-неонатолог тепер живе у друзів. Та головне, каже вона, залишалася живою.

Загалом ракетний удар по багатоповерхівці у Дніпрі забрав життя 46 людей. Поранення отримали 80 місцевих. 22 з них й досі залишаються у лікарні. Серед них троє дітей.