Опубліковано
22 червня 2016
року,
11:30
На Дніпропетровщині вшанували пам'ять жертв війни в Україні (ФОТО)
3745
75 років тому життя мільйонів українців поділилося навпіл. У цей день Друга Світова дісталася й нашої країни. Квітами та хвилиною мовчання вшанували жертв цієї війни на Дніпропетровщині представники влади та духовенства, ветерани, мешканці області.
«Ми вшановуємо сьогодні наших дідів і прадідів, які поклали життя, захищаючі рідну землю понад 70 років тому. Тим, хто вистояв у боях, бажаємо міцного здоров’я. Ці люди – справжній приклад мужності для нащадків», – сказав перший заступник голови Дніпропетровської ОДА Олег Кужман.
Ветерани діляться: для них 22 червня – це особлива дата.
«Я зустрів війну у селі Литовське Дрогобицької області, мені було 8 років. За день до цього ми спокійно грали у футбол. Певні сумніви внесли два чоловіки, які з’явилися у селі. Вони кричали «Люди, завтра війна!». Але їм не повірили, – розповідає ветеран Петро Гаврилов. – Сьогоднішня дата для мене болісна. Війна забрала у мене батьків та двох братів, найменшому було 4 роки».
Любов Олексенко народилася у 1942-му. Вона також вшановує пам'ять полеглих у війні.
«Я ніколи не бачила батька. Ще до мого народження він разом із двома братами пішов на фронт. Вони загинули, захищаючи рідну землю. Де поховані – й досі не відомо. Сьогодні я прийшла вшанувати пам'ять рідних, а також усіх, хто зазнав жахів війни», – розповіла Любов Олексенко.
У Дніпрі пам'ять жертв війни вшанували біля монумента Вічної Слави.
Зібралися представники влади,
… ветерани,
… небайдужі мешканці області.
Любов Олексенко пригадує сьогодні свого батька та його двох братів.
Спогади про минуле.
Біль втрати.
Загиблих у війні вшанували хвилиною мовчання.
Покладання квітів.
Хризантеми від ветеранів.
Для Петра Гаврилова 22 червня – день спогадів.
«Ми вшановуємо сьогодні наших дідів і прадідів, які поклали життя, захищаючі рідну землю понад 70 років тому. Тим, хто вистояв у боях, бажаємо міцного здоров’я. Ці люди – справжній приклад мужності для нащадків», – сказав перший заступник голови Дніпропетровської ОДА Олег Кужман.
Ветерани діляться: для них 22 червня – це особлива дата.
«Я зустрів війну у селі Литовське Дрогобицької області, мені було 8 років. За день до цього ми спокійно грали у футбол. Певні сумніви внесли два чоловіки, які з’явилися у селі. Вони кричали «Люди, завтра війна!». Але їм не повірили, – розповідає ветеран Петро Гаврилов. – Сьогоднішня дата для мене болісна. Війна забрала у мене батьків та двох братів, найменшому було 4 роки».
Любов Олексенко народилася у 1942-му. Вона також вшановує пам'ять полеглих у війні.
«Я ніколи не бачила батька. Ще до мого народження він разом із двома братами пішов на фронт. Вони загинули, захищаючи рідну землю. Де поховані – й досі не відомо. Сьогодні я прийшла вшанувати пам'ять рідних, а також усіх, хто зазнав жахів війни», – розповіла Любов Олексенко.
У Дніпрі пам'ять жертв війни вшанували біля монумента Вічної Слави.
Зібралися представники влади,
… ветерани,
… небайдужі мешканці області.
Любов Олексенко пригадує сьогодні свого батька та його двох братів.
Спогади про минуле.
Біль втрати.
Загиблих у війні вшанували хвилиною мовчання.
Покладання квітів.
Хризантеми від ветеранів.
Для Петра Гаврилова 22 червня – день спогадів.
Завантажуємо ще