Опубліковано
22 лютого 2017
року,
17:30
Богдан Нікішин: «Після 35-ти фехтуєш не тільки шпагою, а й головою»
1942
Для нього шпага – то не зброя для вирішення суперечок, а спортивне знаряддя. Дніпрянин Богдан Нікішин – один з найбільш досвідчених і титулованих фехтувальників країни, абсолютний лідер національної збірної. За його плечима чотири Олімпіади, він – неодноразовий чемпіон України, Європи й світу. Каже, спортивний досвід приходить з віком: після 35-ти починаєш фехтувати не тільки шпагою, а й головою. Д’Артаньян із Дніпра – герой нової рубрики ДніпроОДА «Наші люди».
Богдан Нікішин міг обрати футбол, легку атлетику чи баскетбол. Та у десять років разом з однолітками прийшов на шкільну секцію фехтування. Зробив стійку, кілька разів махнув шпагою, здійснив прицільний укол в уявного суперника – і зачепило. «Усе вийшло випадково, – згадує Богдан. – На секцію фехтування прийшов з однокласниками за компанію. Спортсменом ставати не планував. Та не так сталося, як гадалося».
Він народився і виріс у Дніпрі, це місто й дало йому путівку у великий спорт. «Люблю незвичну енергетику Дніпра, його вулиці, позитивних мешканців. Сюди завжди приємно повертатися. Вдвічі приємно, коли привозиш медалі», – посміхається спортсмен.
Скільки в нього тих нагород, уже збився з рахунку. Говорить, за 25-річну спортивну кар’єру їх назбиралося видимо-невидимо. Для медалей – окрема шафа. Чергову свою нагороду фехтувальник привіз вчора з канадського Ванкувера – медальна колекція поповнилася «сріблом» Кубка світу.
«Найдорожчою вважаю медаль, завойовану в 2015 році в Москві на Чемпіонаті світу. Тоді наша команда перемогла у фіналі шпажистів з Південної Кореї і здобула історичне для країни «золото», – розказує спортсмен.
«Кожна нагорода викликає радість і гордість, – каже тренер фехтувальника Ольга Маркіна. – На моїх очах Богдан виріс як людина і як спортсмен. Він працелюбний, йде впевнено до мети, проявляє характер, не боїться брати відповідальність. Працювати з ним цікаво».
За чим шкодує Богдан Нікішин? Що зупинився за крок до нагороди на Олімпіаді в Ріо.«Наша команда сподівалася на медаль, ретельно готувалася. За «бронзу» була жорстка боротьба із збірною Угорщини. На жаль, ми поступилися і стали четвертими. Як-то кажуть, виграли «дерев'яну» медаль», – не приховує прикрості фехтувальник.
До Олімпіади-2020, що пройде в Токіо, – ще три гральних сезони. Та лідер національної збірної поки що не квапиться робити гучних заяв з приводу своєї участі. «Зараз я готуюся до найближчих стартів – чемпіонатів Європи та світу. За тиждень – збори на олімпійській базі в Конча-Заспі. Звідти летимо до Угорщини на черговий етап Кубка світу», – розказав про плани Богдан Нікішин.
За досягненнями спортсмена – регулярні тренування, режим і дисципліна. Перед кожним виходом на доріжку він приборкує свої емоції. Їм немає місця на змаганнях, каже спортсмен. Натомість, грають роль аналіз, вдумливість, швидкість і витривалість. «Я не вивчаю суперника до змагань. Мені достатньо назвати країну – і я знатиму, з ким фехтуватиму, – каже шпажист із Дніпра. – Після 35-ти фехтуєш не тільки шпагою, а й головою».
На спортивні успіхи Нікішина надихають батьки, дружина, діти. Їм і присвячує свої перемоги. «Син Максим любить плавання і футбол, донька Настя займається танцями. Та я не наполягаю на їхній спортивній кар’єрі. Шлях у професійному спорті складний. Треба пережити не тільки багато перемог, але й не менше поразок. Незважаючи на невдачі, підніматися і йти далі. Проте спорт виховує характер і вчить досягати бажаного», – вважає Богдан Нікішин.
Нова рубрика ДніпроОДА «Наші люди» – про талановитих, працьовитих і цілеспрямованих мешканців області. Знаєте людину, чия історія захоплює та надихає? Напишіть про неї та надішліть розповідь разом з фото на електронну адресу nashiludi8@gmail.com.
Дніпрянин Богдан Нікішин – беззаперечний лідер української збірної з фехтування.
У його спортивній кар'єрі чимало блискучих перемог.
Його досягнення – командні....
....і особисті...
Богдан Нікішин посідає сьоме місце у світовому рейтингу шпажистів.
Богдан Нікішин міг обрати футбол, легку атлетику чи баскетбол. Та у десять років разом з однолітками прийшов на шкільну секцію фехтування. Зробив стійку, кілька разів махнув шпагою, здійснив прицільний укол в уявного суперника – і зачепило. «Усе вийшло випадково, – згадує Богдан. – На секцію фехтування прийшов з однокласниками за компанію. Спортсменом ставати не планував. Та не так сталося, як гадалося».
Він народився і виріс у Дніпрі, це місто й дало йому путівку у великий спорт. «Люблю незвичну енергетику Дніпра, його вулиці, позитивних мешканців. Сюди завжди приємно повертатися. Вдвічі приємно, коли привозиш медалі», – посміхається спортсмен.
Скільки в нього тих нагород, уже збився з рахунку. Говорить, за 25-річну спортивну кар’єру їх назбиралося видимо-невидимо. Для медалей – окрема шафа. Чергову свою нагороду фехтувальник привіз вчора з канадського Ванкувера – медальна колекція поповнилася «сріблом» Кубка світу.
«Найдорожчою вважаю медаль, завойовану в 2015 році в Москві на Чемпіонаті світу. Тоді наша команда перемогла у фіналі шпажистів з Південної Кореї і здобула історичне для країни «золото», – розказує спортсмен.
«Кожна нагорода викликає радість і гордість, – каже тренер фехтувальника Ольга Маркіна. – На моїх очах Богдан виріс як людина і як спортсмен. Він працелюбний, йде впевнено до мети, проявляє характер, не боїться брати відповідальність. Працювати з ним цікаво».
За чим шкодує Богдан Нікішин? Що зупинився за крок до нагороди на Олімпіаді в Ріо.«Наша команда сподівалася на медаль, ретельно готувалася. За «бронзу» була жорстка боротьба із збірною Угорщини. На жаль, ми поступилися і стали четвертими. Як-то кажуть, виграли «дерев'яну» медаль», – не приховує прикрості фехтувальник.
До Олімпіади-2020, що пройде в Токіо, – ще три гральних сезони. Та лідер національної збірної поки що не квапиться робити гучних заяв з приводу своєї участі. «Зараз я готуюся до найближчих стартів – чемпіонатів Європи та світу. За тиждень – збори на олімпійській базі в Конча-Заспі. Звідти летимо до Угорщини на черговий етап Кубка світу», – розказав про плани Богдан Нікішин.
За досягненнями спортсмена – регулярні тренування, режим і дисципліна. Перед кожним виходом на доріжку він приборкує свої емоції. Їм немає місця на змаганнях, каже спортсмен. Натомість, грають роль аналіз, вдумливість, швидкість і витривалість. «Я не вивчаю суперника до змагань. Мені достатньо назвати країну – і я знатиму, з ким фехтуватиму, – каже шпажист із Дніпра. – Після 35-ти фехтуєш не тільки шпагою, а й головою».
На спортивні успіхи Нікішина надихають батьки, дружина, діти. Їм і присвячує свої перемоги. «Син Максим любить плавання і футбол, донька Настя займається танцями. Та я не наполягаю на їхній спортивній кар’єрі. Шлях у професійному спорті складний. Треба пережити не тільки багато перемог, але й не менше поразок. Незважаючи на невдачі, підніматися і йти далі. Проте спорт виховує характер і вчить досягати бажаного», – вважає Богдан Нікішин.
Нова рубрика ДніпроОДА «Наші люди» – про талановитих, працьовитих і цілеспрямованих мешканців області. Знаєте людину, чия історія захоплює та надихає? Напишіть про неї та надішліть розповідь разом з фото на електронну адресу nashiludi8@gmail.com.
Дніпрянин Богдан Нікішин – беззаперечний лідер української збірної з фехтування.
У його спортивній кар'єрі чимало блискучих перемог.
Його досягнення – командні....
....і особисті...
Богдан Нікішин посідає сьоме місце у світовому рейтингу шпажистів.
Завантажуємо ще