У 2020-му в Україні стартує другий етап медреформи. З 1 квітня наступного року за принципом «гроші ідуть за пацієнтом» фінансуватимуть лікарні. У виграші будуть і пацієнти, і клініки, і доктори. Нове обладнання, підвищені зарплати медперсоналу, а головне – переважна більшість якісних медпослуг стане для людей безкоштовною по-справжньому. Все – завдяки новій системі фінансування. Про це говорили на прес-конференції у Дніпрі: міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька, голова НСЗУ Олег Петренко та новопризначена директорка Східного департаменту НСЗУ Наталія Будяк.

«З 1 квітня 2020-го запрацює Програма медичних гарантій. Запланували на її фінансування у наступному році 72 млрд грн. Нарешті наші громадяни повною мірою відчують зрушення у системі охорони здоров’я. Їх ми маємо втілити у регіонах разом із лікарями, медзакладами та місцевою владою», – зазначила міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька.

Аби отримати безкоштовну послугу, пацієнт повинен буде взяти направлення у сімейного лікаря або терапевта. Без такого документа можна буде звернутися до акушера-гінеколога, стоматолога, психіатра, нарколога. А ще – отримати екстрену медичну допомогу.

«Ми йдемо до практики всього світу, коли близько 70% проблем зі здоров’ям вирішуються на рівні сімейного лікаря», – наголосила міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька.

Консультації з профільними спеціалістами, всі види діагностики, хірургічні операції, лікування у стаціонарі – ці послуги стануть безоплатними для людей. Пріоритетними визначили допомогу породіллям та новонародженим до 1 місяця, лікування інфарктів та інсультів, діагностику новоутворень. Такі послуги держава фінансуватиме за підвищеними тарифами.

«Всі медпослуги оплачуватиме Національна служба здоров’я України. Вперше окрему статтю витрат відвели на медичну реабілітацію та паліативну допомогу. Раніше ці послуги, на жаль, фінансувалися за залишковим принципом», – сказав голова НСЗУ Олег Петренко.

Тепер держава не фінансуватиме медзаклад, а закуповуватиме послуги, яких потребує пацієнт, підкреслив Олег Петренко. Для цього лікарні мають зробити три кроки. По-перше, автономізуватися, тобто перетворити бюджетну установу на комунальне некомерційне підприємство. Після – здійснити комп’ютеризацію та підключитися до електронної системи охорони здоров’я eHealth.

«На Дніпропетровщині вже автономізувалися понад 60% медзакладів вторинної та третинної ланки. Маємо пришвидшити цей процес, аби з 1 квітня всі лікарні в області були готові працювати на нових засадах», – сказав директор департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської ОДА Валерій Сердюк.

Налагодити новий механізм фінансування лікарень у регіонах допомагають структурні підрозділи НСЗУ на місцях. Так, у Дніпрі працює Східний міжрегіональний департамент. Він опікується закладами п’яти областей: Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Донецької та Луганської. У поміч медпрацівникам організовує спеціальні тренінги.

«На занятті отримала відповіді на всі свої запитання щодо впровадження другого етапу реформи, – поділилася в.о. директора обласного перинатального центру Краматорська Таїсія Птиця. – Наприклад, як фінансуватиметься перебування у лікарні породіллі або новонародженого, якщо їх треба буде перевести до іншої клініки. Тепер зрозуміло – кошти виділять пропорційно обом закладам».

На Дніпропетровщині – 153 заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану, високоспеціалізовану та екстрену медичну допомогу.