Це питання обговорили представники Держенергоефективності та проекту GIZ "Консультація підприємств щодо енергоефективності" на спільному семінарі «Зростання податку за викиди СО2 - стагнація підприємств чи новий шлях до розвитку?».

Під час заходу учасники розглянули звіт GIZ «Оцінка економічного ефекту від підвищення ставки екологічного податку за викиди СО₂». Представники Держенергоефективності, у свою чергу, презентували розроблений механізм стимулювання підприємств до енергоефективності, а експерти Українсько-данського енергетичного центру (УДЕЦ) - досвід Данії із створення схеми добровільних угод для промисловості.

У результаті проведеного дослідження та обговорення стало зрозуміло, що нецільове використання надходжень екологічного податку за викиди СО₂ (для наповнення загального фонду держбюджету) у розмірі 1,2 млрд грн щорічно спричиняє зменшення надходжень до бюджету інших податків на 4,8 млрд грн за рахунок зниження ділової активності підприємств-платників податку.

Такі негативні макроекономічні ефекти від цього оподаткування можна компенсувати, зокрема, завдяки спрямуванню коштів екологічного податку на компенсацію частини кредитів на енергоефективні проекти переробній промисловості.

«Схожий підхід реалізовується в Данії протягом понад 20 років та дозволяє постійно зменшувати споживання енергії промисловими підприємствами», - прокоментувала Юлія Рибак, координатор Українсько-данського енергетичного центру, ознайомлюючи присутніх із данським досвідом, який було імплементовано для України.

«Оскільки підприємства сплачуватимуть новий податок, ми пропонуємо компенсувати їм додаткове фінансове навантаження, а саме - використати частину цих коштів з податку на СО₂ на енергоефективні проекти, як у провідних європейських країнах (Данія, Фінляндія, Швеція)», -  пояснила суть розробленого механізму Тамара Буренко, заступник директора Департаменту стратегічного розвитку Держенергоефективності.

Доцільність такого раціонального підходу до використання коштів екологічного податку також підтверджено дослідженнями Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки.

Участь в обговоренні взяли представники усіх дотичних до цього питання міністерств, комітетів ВРУ, підприємств енергетики та переробної промисловості, консультанти та галузеві експерти.

За інформацією Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України