Опубліковано 11 травня 2020 року, 14:38
76-а річниця депортації кримських татар

Кримські татари вшанують жертв геноциду 1944 року в умовах карантину

18 травня в Україні та світі згадують жертв депортації кримськотатарського народу з Криму у 1944 році. У цей день з півострова був відправлений перший ешелон кримських татар. Всього було депортовано близько 200 тис. осіб.

У Меджлісі кримськотатарського народу затвердили меморіальні заходи до Дня пам'яті жертв геноциду. Їх проведуть в Україні, включаючи окупований Росією Крим, та в інших країнах.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров зазначив, що обмежувальні заходи у зв'язку з пандемією COVID-19 істотно змінили характер і форми пам’ятних заходів, запланованих на 17 і 18 травня.

В окупованому Криму передбачено підняття кримськотатарських прапорів з чорною стрічкою на будинках, покладання квітів до пам'ятників жертвам геноциду, хвилина мовчання, флешмоби. Усе – групами по 3-5 осіб, з використанням засобів індивідуального захисту. На материковій частині України до таких заходів додадуть молебні, онлайн-зустрічі та вебінари.

"Кримські татари ніколи не зраджували пам'ять про жертв депортації, навіть у найбезвихідніші роки вигнання і комендантського режиму. Ні на хвилину не припиняли боротьбу за повернення на Батьківщину, - наголосив Чубаров. - Кримськотатарський народ, зберігаючи власну гідність і відданість своїй землі, і в умовах російської окупації Криму вшанує пам'ять жертв геноциду 18 травня 1944 року. Але обов'язково прийде час, коли ми всі зберемося у звільненому від окупантів Криму і разом вклонимося пам'яті жертв, обіймемося зі славними учасниками кримськотатарського національного руху, привітаємо звільнених із російських катівень нинішніх кримських політв'язнів".

18 травня - День боротьби за права кримськотатарського народу. 76-а річниця депортації кримських татар.

Депортація кримських татар – один із найяскравіших прикладів злочинів радянського режиму, здійснених під час Другої світової війни. Більше 20 років радянська влада повністю заперечувала злочинний характер своїх дій. У 1967 році Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, але, на відміну від інших «покараних народів», вони не отримали права повернутися до Криму. Лише у 1989 році депортація була визнана незаконною.

11 травня 1944 року була прийнята таємна Постанова Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». Вона наводила попередні претензії до кримськотатарського населення - начебто масова зрада і масовий колабораціонізм, - які й стали обгрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дизертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинули в боях або були засуджені в індивідуальному порядку.

Депортація розпочалася о 3-й ранку 18 травня 1944 року і переважно завершилася 20 травня. До операції були залучені 32 тис. співробітників НКВД. Депортованим надавалося на збори від декількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар і провізію у розрахунку до 500 кг на сім'ю. Та насправді вдавалося зібрати лише 20-30 кг речей та продуктів, більша частина майна залишалася і була конфіскована державою.

Зафіксовані багаточисельні випадки мародерства. Протягом 2-х днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисараю, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід. Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) було виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських хлопців окремо відправлені за рознарядкою Головного управління формування резервів до Гур’єва (Атирау, Казахстан), Куйбишева і Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар було заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Всього за перші два дні з Криму було вигнано 191044 чоловік. Окремо 5989 осіб, звинувачених у співпраці з німцями, та інших «антирадянських елементів», було арештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і надалі не враховувалися у загальних відомостях про вигнанців.

У ході червневих депортацій болгар, вірмен, греків та «іноземних підданих» додатково було виселено 3141 кримського татарина, яким вдалося врятуватися у травні. Таким чином, загальна кількість представників вигнаного з Криму корінного народу склала 200 тис. осіб. Серед дорослих спецпоселенців знаходилося також 2882 росіян, українців, циганів, караїмів та представників інших національностей, які були виселені через приналежність до змішаних шлюбів. Останній ешелон з депортованими прибув до Узбекистану 8 червня, частина кримських татар в дорозі загинула. Кількість таких за офіційними джерелами (191 особа) викликає сумніви. Втім, навіть радянська статистика дозволяє відслідкувати зменшення кількості вигнаного населення.

Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар у місцях заслання. Протягом року від голоду, хвороб і виснаження загинуло більше 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди було завдано і господарству Криму, позбавленого досвідчених працівників. 14 листопада 1989 року Верховна Рада СРСР прийняла Декларацію «Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, які зазнали примусового переселення, та забезпечення їхніх прав», а 7 березня 1991 року - Постанову «Про відміну законодавчих актів у зв'язку з Декларацією Верховної Ради СРСР від 14 листопада 1989 року «Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, які зазнали примусового переселення, та забезпечення їхніх прав».

Україна ніколи не відмовлялася від визнання актів органів колишнього СРСР по відновленню прав депортованих, а з часу проголошення незалежності взяла на себе повну відповідальність за долю своїх громадян, включаючи тих, які повертаються на її територію з місць депортації.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux