Новини змін до законодавства
21.04
09:24
Написати листаВерсія для друку

18 КВІТНЯ – - 21 КВІТНЯ 2017 РОКУ

Закон України від 23.03.2017 № 1986-VIII “Про внесення змін до Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” щодо вдосконалення регулювання відносин з використання державного і комунального майна на тимчасово окупованій території України”.

Статтю 7 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” викладено в такій редакції:

“Стаття 7. Скасування орендної плати за користування державним та комунальним майном і концесійного платежу за право на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) державним та комунальним майном


Скасувати орендну плату за користування державним та комунальним майном і концесійний платіж за право на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) державним та комунальним майном суб’єктам господарювання, розташованим у населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону”.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон України від 23.03.2017 № 1982-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами - підприємцями”.

I. Внесено зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення :

1) главу 12 доповнено статтею 166-24 такого змісту:

“Стаття 166-24. Незаконні вимоги до документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування

Вимога посадової особи органу державної влади або органу місцевого самоврядування про наявність на документі, що подається суб’єктом господарювання, відбитка його печатки або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, або відмова у прийнятті документа у зв’язку з відсутністю на ньому відбитка печатки суб’єкта господарювання або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”;

2) статтю 189-2 виключено;

3) статтю 221 після цифр “166-23 доповнено цифрами “166-24;

4) у частині першій статті 222 цифри “189-2 виключено;

5) у пункті 1 частини першої статті 255 абзац “центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (статті 166-10, 166-12, 166-21, 188-38, 188-45)” після цифр “166-21 доповнено цифрами “166-24.

2. У частині третій статті 28 Господарського процесуального кодексу України слова “ним” і “та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності)” виключено.

3. Текст статті 58-1 Господарського кодексу України викладено в такій редакції:

“1. Суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб’єктом господарювання печатки не є обов’язковим.

2. Відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб’єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.

3. Наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

4. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру”.

4. Абзац третій частини другої статті 207 Цивільного кодексу України виключено.

5. У частині третій статті 42 Цивільного процесуального кодексу України слова “з прикладенням печатки юридичної особи (за наявності)” виключено.

6. Частину третю статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції:

“3. Довіреності від імені осіб приватного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи. Довіреності від імені особи публічного права видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те особи і засвідчуються печаткою такої особи публічного права (за наявності)”.

7. Друге речення частини третьої статті 13 Закону України “Про видавничу справу” виключено.

8. У Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” :

1) у пункті 1 статті 9 слова “і завірених печаткою у встановленому порядку” замінено словами “уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання”;

2) у пункті 7 статті 17 слова “підписаних і завірених печаткою (за наявності)” виключено.

9. У частині п’ятій статті 5 Закону України “Про обіг векселів в Україні”:

1) третє речення абзацу третього виключено;

2) друге речення абзацу четвертого виключено.

10. Частину шосту статті 4 Закону України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” викладено в такій редакції:

“Об’єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону”.

11. У Законі України “Про зерно та ринок зерна в Україні” :

1) у статті 38:

у пункті 8 частини другої слова “та печатка” виключено;

у частині четвертій слова “завірений печаткою юридичної особи або нотаріально” виключено;

2) у частині другій статті 40 слова “завірений печаткою юридичної особи або нотаріально” виключено.

12. У третьому реченні пункту 11 розділу V “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про громадські об’єднання” слова “засвідченими печаткою такої організації, спілки” виключено.

13. У частині п’ятій статті 31 Закону України “Про інститути спільного інвестування”:

1) у пункті 7 слова “підпис на бюлетені уповноваженої особи учасника корпоративного фонду, який є юридичною особою, повинен бути засвідчений печаткою такої юридичної особи, а” виключено;

2) пункт 8 після слова “підпису” доповнено словами “учасника корпоративного фонду - фізичної особи”.

14. У частині восьмій статті 22 Закону України “Про депозитарну систему України” слова “печаткою та” виключено.

15. У Законі України “Про аграрні розписки” :

1) у пункті 8 частини другої статті 4 слова “та печатка” виключено;

2) у пункті 8 частини першої статті 6 слова “та печатка” виключено;

3) у частині першій статті 11 слова “та печаткою (за наявності)” виключено;

4) у статті 12:

у частині шостій слова “та печаткою (за наявності)” виключено;

у частині десятій слова “та печатками (за наявності)” виключено;

5) у статті 14 слова “та печаткою” виключено.

16. У частині першій статті 7 Закону України “Про утилізацію транспортних засобів”:

1) в абзаці восьмому слова “засвідченої печаткою” замінено словами “оригіналу або засвідченої підписом керівника”;

2) в абзаці дев’ятому слово “печаткою” замінено словами “підписом керівника”.

17. В абзаці другому частини п’ятої статті 11 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” слова “і печаткою” та “(за її наявності)” виключено.

Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

Закон України від 23.03.2017 № 1981-VIII “Про внесення змін до Закону України “Про інвестиційну діяльність” щодо державних інвестиційних проектів”.

I. Внести до Закону України “Про інвестиційну діяльність” такі зміни:

1. У статті 1:

1) у частині першій слова “або досягається соціальний ефект” замінено словами “та/або досягається соціальний та екологічний ефект”;

2) частину третю викладено в такій редакції:

“Інвестиції, що спрямовуються на створення (придбання), реконструкцію, технічне переоснащення основних засобів, очікуваний строк корисної експлуатації яких перевищує один рік, здійснюються у формі капітальних вкладень”.

У статті 2:

1) частину другу викладено в такій редакції:

“2. Інвестиційна діяльність провадиться на основі:

інвестування, що здійснюється громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності;

державного інвестування, що здійснюється органами державної влади за рахунок коштів державного бюджету, позичкових коштів, а також державними підприємствами та установами за рахунок власних і позичкових коштів;

місцевого інвестування, що здійснюється органами місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевих бюджетів, позичкових коштів, а також комунальними підприємствами та установами за рахунок власних і позичкових коштів;

державної підтримки для реалізації інвестиційних проектів;

іноземного інвестування, що здійснюється іноземними державами, юридичними особами та громадянами іноземних держав;

спільного інвестування, що здійснюється юридичними особами та громадянами України, юридичними особами та громадянами іноземних держав”;

2) у частині третій:

абзаци другий і третій викладено в такій редакції:

“Інвестиційний проект - це комплекс заходів (організаційно-правових, управлінських, аналітичних, фінансових та інженерно-технічних), визначених на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку національної економіки та спрямованих на розвиток окремих галузей, секторів економіки, виробництв, регіонів, виконання яких здійснюється суб’єктами інвестиційної діяльності з використанням цінностей відповідно до положень цього Закону.

Інвестиційний проект оформлюється у вигляді планово-розрахункових документів, необхідних та достатніх для обґрунтування інвестування, організації та управління роботами з реалізації проекту в межах визначених вартості та терміну його реалізації”;

абзац четвертий виключено;

доповнено абзацом вісімнадцятим такого змісту:

“У цьому Законі термін “державний інвестиційний проект” вживається у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України;

3) частину п’яту викласти в такій редакції:

“5. Державна підтримка для реалізації інвестиційних проектів здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, з дотриманням вимог Закону України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання” після набрання ним чинності”;

4) доповнено частинами шостою - восьмою такого змісту:

“6. Державне інвестування державних інвестиційних проектів з використанням державних капітальних вкладень та/або кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії, здійснюється відповідно до вимог бюджетного законодавства.

7. Місцеве інвестування та підтримка реалізації інвестиційних проектів за рахунок коштів місцевого бюджету та/або кредитів (позик), залучених під місцеві гарантії, здійснюються в порядку, встановленому органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, відповідно до вимог бюджетного законодавства.

8. Державне або місцеве інвестування в об’єкти приватної власності здійснюється за умови закріплення в державній або комунальній власності частки у статутному капіталі юридичної особи, яка отримує таке інвестування за рахунок бюджетних коштів, залежно від обсягу вкладених інвестицій”.

3. У статті 12-1:

1) у назві слова “та стимулювання інвестиційної діяльності” замінено словами “для реалізації інвестиційних проектів”;

2) частину першу виклаltyj в такій редакції:

“1. Напрями інвестиційної діяльності, за якими надається державна підтримка для реалізації інвестиційних проектів, визначаються стратегічними або програмними документами, затвердженими в установленому законодавством порядку.

Державна підтримка для реалізації інвестиційних проектів надається шляхом:

співфінансування реалізації інвестиційних проектів за рахунок коштів державного бюджету;

надання відповідно до законодавства для реалізації інвестиційних проектів державних гарантій з метою забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями суб’єкта господарювання;

кредитування за рахунок коштів державного бюджету суб’єктів господарювання для реалізації інвестиційних проектів;

повної або часткової компенсації за рахунок коштів державного бюджету відсотків за кредитами суб’єктів господарювання для реалізації інвестиційних проектів;

застосування інших форм, передбачених цим Законом”;

3) частину другу виключено;

4) частину третю викладено в такій редакції:

“3. Відбір інвестиційних проектів, для реалізації яких надається державна підтримка, здійснюється на конкурсній основі з урахуванням результатів державної експертизи, проведеної відповідно до статті 15 цього Закону.

Перелік документів, що подаються для такого відбору, а також порядок та критерії відбору встановлюються Кабінетом Міністрів України для кожного напряму, за яким надається державна підтримка для реалізації відповідних інвестиційних проектів”;

5) в абзаці першому частини четвертої слова “розроблення або” виключено;

6) частини п’яту і шосту викладено в такій редакції:

“5. Органи, які проводять конкурсний відбір інвестиційних проектів (крім інвестиційних проектів, що реалізуються за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку), подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, інформацію про відібрані інвестиційні проекти за затвердженою ним формою.

Інформація про відібрані державні інвестиційні проекти та інвестиційні проекти, для реалізації яких надається державна підтримка, вноситься до Державного реєстру інвестиційних проектів, ведення якого здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

6. Інформація щодо інвестиційних проектів оприлюднюється шляхом розміщення витягу з Державного реєстру інвестиційних проектів на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку”;

7) доповнено частинами сьомою і восьмою такого змісту:

“7. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на підставі поданих суб’єктами інвестиційної діяльності звітів про стан (результати) реалізації інвестиційного проекту, для реалізації якого надано державну підтримку, і даних Державного реєстру інвестиційних проектів забезпечує здійснення моніторингу та проведення аналізу ефективності державної підтримки для реалізації інвестиційних проектів та використання державних капітальних вкладень у встановленому ним порядку.

Результати такого моніторингу та аналізу використовуються органами виконавчої влади під час складання проекту Державного бюджету України на наступний рік, а також для формування пропозицій до Державного бюджету України на наступні бюджетні періоди щодо видатків, спрямованих на державну підтримку для реалізації інвестиційних проектів.

8. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, забезпечує збереження ним конфіденційної інформації, пов’язаної з інвестиційними проектами”.

4. Статтю 12-2 виключено.

5. Частину першу статті 13 викладено в такій редакції:

“1. Рішення щодо державних інвестиційних проектів приймаються відповідно до бюджетного законодавства та цього Закону”.

6. У статті 15:

1) частину першу доповнено словами “інших форм державної підтримки для реалізації інвестиційних проектів, передбачених цим Законом”;

2) у частині другій:

абзац перший доповнено словами “крім інвестиційних проектів, що реалізуються за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку”;

доповнено абзацом другим такого змісту:

“Інвестиційні проекти, що реалізуються за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, підлягають розгляду відповідно до бюджетного законодавства”;

3) частину третю викладено в такій редакції:

“3. Державна експертиза інвестиційних проектів повинна враховувати оцінку економічної ефективності”.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон України від 23.03.2017 № 1980-VIII “Про внесення змін до Закону України Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”

I. Внесено до Закону України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” такі зміни:

1. У статті 1:

1) у частині першій:

у пункті 1 слова “замовника, щодо якого здійснюється закупівля енергосервісу” замінено словом “енергосервісу”, а слово “державна” - словом “публічна”;

доповнено пунктом 3-1 такого змісту:

“3-1) об’єкт енергосервісу - будинок, будівля, споруда, їх комплекс, об’єкт та/або елемент (частина) об’єкта благоустрою населених пунктів, група будівель (споруд), комплекс (будова), які перебувають у державній або комунальній власності та щодо яких центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить замовник енергосервісу (щодо об’єктів державної власності), виконавчим органом місцевої ради або місцевим органом виконавчої влади (щодо об’єктів комунальної власності) прийнято рішення про закупівлю енергосервісу”;

пункти 4 і 5 викладено в такій редакції:

“4) щорічні платежі виконавцю енергосервісу - платежі, визначені учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції, пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі), які замовник енергосервісу зобов’язаний щорічно сплачувати виконавцю відповідно до умов енергосервісного договору. Щорічний платіж визначається як сума платежів за розрахунковий (щомісячний) період;

5) щорічне скорочення витрат замовника енергосервісу - щорічне скорочення витрат замовника (у грошовій формі) на споживання паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг у результаті здійснення енергосервісу, що зазначається учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції, пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Щорічне скорочення витрат замовника енергосервісу розраховується учасником процедури закупівлі як розрахункове скорочення споживання паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно з базовим рівнем споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг, помножене на ціни (тарифи) на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, чинні на дату оголошення про проведення процедури публічної закупівлі”;

2) частину другу викладено в такій редакції:

“2. У цьому Законі термін “паливно-енергетичні ресурси” вживається у значенні, наведеному в Законі України “Про енергозбереження”, термін “житлово-комунальні послуги” - у значенні, наведеному в Законі України “Про житлово-комунальні послуги", терміни “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” і “місцевий фінансовий орган” - у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України, термін "об’єкт" - у значенні, наведеному в Законі України “Про регулювання містобудівної діяльності”, терміни “об’єкт благоустрою населених пунктів” і “елемент (частина) об’єкта благоустрою” - у значенні, наведеному в Законі України “Про благоустрій населених пунктів”, а термін “публічні закупівлі” та інші терміни, не визначені в цьому Законі, вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про публічні закупівлі”.

2. Частину першу статті 2 викласти в такій редакції:

"1. Публічні закупівлі енергосервісу (далі - закупівлі енергосервісу) здійснюються за процедурами публічних закупівель у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі" для закупівель послуг, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом".

3. Текст статті 3 викладено в такій редакції:

“1. Закупівлі енергосервісу здійснюються шляхом застосування процедури відкритих торгів або переговорної процедури закупівлі, яка застосовується виключно у випадках, передбачених пунктом 4 частини другої статті 35 Закону України “Про публічні закупівлі”.

2. У разі здійснення закупівлі енергосервісу за процедурою відкритих торгів строк для подання тендерних пропозицій встановлюється відповідно до абзацу другого частини третьої статті 21 Закону України “Про публічні закупівлі”, розкриття тендерних пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацом другим частини першої статті 27 Закону України “Про публічні закупівлі”, розгляд та оцінка тендерних пропозицій відбуваються у порядку, передбаченому абзацом другим частини першої та частиною п’ятою статті 28 Закону України “Про публічні закупівлі”.

3. Тендерна документація має містити:

1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених частинами п’ятою - шостою статті 3 цього Закону, вимоги, встановлені статтею 17 Закону України “Про публічні закупівлі”, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним;

3) базовий річний рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг у натуральних показниках та у грошовій формі за цінами (тарифами), чинними на дату оголошення про проведення процедури закупівлі. Базовий річний рівень затверджується виконавчим органом відповідної місцевої ради або місцевим органом виконавчої влади (щодо об’єктів комунальної власності), центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить замовник енергосервісу (щодо об’єктів державної власності), шляхом прийняття у встановленому порядку відповідних актів. Якщо протягом періоду, щодо якого здійснюється розрахунок обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг, на об’єкті енергосервісу комісією, створеною виконавчим органом відповідної місцевої ради або місцевим органом виконавчої влади (щодо об’єктів комунальної власності), центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить замовник енергосервісу (щодо об’єктів державної власності), виявлено недотримання повітряно-теплового режиму, рівня освітлення, інших вимог утримання будівель, що визначені санітарними нормами та правилами в галузі організації праці, утримання будинків, будівель, споруд, базовий річний рівень визначається відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

4) повну інформацію про об’єкт енергосервісу та обладнання, що використовується на об’єкті енергосервісу для постачання і споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг, необхідну учаснику процедури закупівлі для підготовки тендерної пропозиції. Замовник забезпечує безперешкодний доступ учасника процедури закупівлі до такого об’єкта для перевірки та уточнення зазначеної в цьому пункті інформації (у тому числі до технічних паспортів, специфікацій, планів, креслень, рисунків, технічних та якісних характеристик, копій договорів з постачальниками паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг);

5) перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв, якщо замовником прийнято рішення включити інші критерії, крім показника ефективності енергосервісного договору;

6) строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 робочих днів з дати розкриття тендерних пропозицій;

7) інформацію про мову (мови), якою (якими) мають бути складені тендерні пропозиції;

8) зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

9) прізвище, ім’я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв’язок з учасниками процедури закупівлі;

10) формулу розрахунку показника ефективності енергосервісного договору;

11) вимоги про зазначення учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції такої інформації:

пропонований строк енергосервісного договору;

щорічні платежі виконавцю енергосервісу, розраховані з урахуванням пропонованого строку дії енергосервісного договору;

щорічне скорочення витрат замовника енергосервісу;

рівень скорочення споживання відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, який має бути досягнуто в результаті здійснення енергосервісу, за кожний рік дії енергосервісного договору (у натуральних показниках та відсотках до базового рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг);

фіксований відсоток суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, що підлягає до сплати виконавцю енергосервісу;

ціна енергосервісного договору.

4. Оголошення про проведення процедури закупівлі енергосервісу обов’язково оприлюднюється на офіційному веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель додатково англійською мовою.

Замовник не зазначає в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів для закупівлі енергосервісу інформацію, передбачену абзацами четвертим, п’ятим, шостим і десятим частини другої статті 21 Закону України "Про публічні закупівлі". Замовник зазначає в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів для закупівлі енергосервісу інформацію про розмір мінімального кроку підвищення показника ефективності енергосервісного договору під час електронного аукціону у відсотках та математичну формулу, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки (у разі їх застосування).

5. Замовник не встановлює кваліфікаційний критерій, передбачений абзацом четвертим частини другої статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі”. Замовник може встановлювати такий кваліфікаційний критерій, як наявність документально підтвердженого досвіду виконання технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів. У разі встановлення такого критерію та переліку документів, що підтверджують інформацію учасників процедури закупівлі про відповідність їх такому критерію, вони зазначаються замовником у тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

6. Учасник процедури закупівлі може підтвердити інформацію про його відповідність кваліфікаційним критеріям, визначеним статтею 16 Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, у тому числі шляхом надання замовнику договорів з підприємством (підприємствами), установою (установами) чи організацією (організаціями), які відповідають таким кваліфікаційним критеріям та які учасник буде залучати для здійснення енергосервісу.

7. Замовник під час проведення переговорів (у разі застосування переговорної процедури закупівлі) вимагає від учасника процедури закупівлі подання ним:

1) документально підтвердженої інформації про відповідність учасника кваліфікаційним критеріям відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом;

2) інформації, зазначеної у пункті 11 частини третьої статті 3 цього Закону.

8. Повідомлення про намір укласти договір, що безоплатно оприлюднюється на офіційному веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття замовником рішення про намір укласти договір за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) (у разі застосування переговорної процедури закупівлі енергосервісу) має містити таку інформацію:

1) найменування та місцезнаходження замовника;

2) найменування, місцезнаходження та контактні телефони учасника (учасників), з яким (якими) проведено переговори;

3) строк дії енергосервісного договору;

4) щорічні платежі виконавцю енергосервісу, розраховані з урахуванням строку дії енергосервісного договору;

5) щорічне скорочення витрат замовника енергосервісу; рівень скорочення споживання відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, який має бути досягнуто в результаті здійснення енергосервісу, за кожний рік дії енергосервісного договору (у натуральних показниках та відсотках до базового рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг);

6) фіксований відсоток суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, що підлягає до сплати виконавцю енергосервісу; показник ефективності енергосервісного договору; ціна енергосервісного договору;

7) обґрунтування застосування переговорної процедури.

9. У звіті про результати проведення процедури закупівлі енергосервісу замість цінових пропозицій учасників тендера, цінових пропозицій на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі) зазначаються показники ефективності енергосервісного договору учасників тендера або показники ефективності енергосервісного договору, зазначені учасниками у пропозиціях на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі)".

4. Доповнено статтею 3-1 такого змісту:

“Стаття 3-1. Особливості проведення закупівлі енергосервісу щодо об’єктів, які перебувають у віданні різних розпорядників бюджетних коштів

1. Виконавчий орган відповідної місцевої ради або місцевий орган виконавчої влади (щодо об’єктів комунальної власності), центральний орган виконавчої влади (щодо об’єктів державної власності), до сфери управління якого належить замовник енергосервісу, мають право прийняти рішення про проведення закупівлі енергосервісу щодо окремих будівель (споруд) об’єкта енергосервісу, які перебувають в оперативному управлінні або господарському віданні різних розпорядників бюджетних коштів, визначивши відповідальним за проведення такої закупівлі одного з таких розпорядників бюджетних коштів (далі - уповноважений замовник).

2. Уповноважений замовник проводить процедуру закупівлі та обирає переможця процедури закупівлі відповідно до вимог цього Закону та з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

3. Розпорядники бюджетних коштів та уповноважений замовник кожний окремо укладають енергосервісні договори з переможцем процедури закупівлі, проведеної уповноваженим замовником закупівлі, щодо об’єктів, які перебувають в їх оперативному управлінні чи господарському віданні, на умовах, визначених у тендерній документації та відповідно до поданої тендерної пропозиції”.

5. Статтю 4 викладено в такій редакції:

“Стаття 4. Особливості оцінки і розгляду пропозицій учасників процедури закупівлі енергосервісу

1. Під час проведення процедури закупівлі енергосервісу для оцінки пропозицій учасників процедури закупівлі та визначення найбільш економічно вигідної пропозиції замовник замість критерію оцінки тендерних пропозицій та пропозицій на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі) “ціна” застосовує критерій “показник ефективності енергосервісного договору”.

Показник ефективності енергосервісного договору визначається як сумарне за двадцятирічний період з дати оголошення про проведення процедури закупівлі енергосервісу значення дисконтованих у кожному інтервалі різниць між щорічними скороченнями витрат замовника та щорічними платежами виконавцю енергосервісу. Дисконтування здійснюється на розмір облікової ставки Національного банку України, що діяла на дату оголошення про проведення процедури закупівлі енергосервісу. Приведений показник ефективності енергосервісного договору - показник ефективності енергосервісного договору, зазначений учасником у тендерній пропозиції та перерахований із урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною методикою оцінки замовником у тендерній документації.

Під інтервалом дисконтування розуміється календарний рік. Для врахування неповного інтервалу ставка дисконтування для нього коригується відповідно до кількості днів цього неповного інтервалу.

У випадках, передбачених статтею 3-1 цього Закону, оцінці підлягає сумарне значення показників ефективності енергосервісного договору за об’єктами кожного з розпорядників бюджетних коштів (замовників енергосервісу).

2. Якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, крім показника ефективності енергосервісного договору, застосовуються й інші критерії оцінки, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага критерію “показник ефективності енергосервісного договору” не може бути нижчою за 75 відсотків.

3. У разі застосування процедури відкритих торгів під час закупівлі енергосервісу оцінка тендерних пропозицій учасників процедури закупівлі енергосервісу проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.

До початку проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично розкривається інформація про показники ефективності енергосервісного договору або приведені показники ефективності енергосервісного договору, розраховані електронною системою закупівель на основі даних, зазначених учасниками у тендерних пропозиціях за формулою розрахунку показника ефективності енергосервісного договору, визначеною замовником у тендерній документації. Інформація про показники ефективності енергосервісного договору розкривається у порядку від найнижчого до найвищого.

4. Електронний аукціон під час закупівлі енергосервісу полягає в повторювальному процесі підвищення показника ефективності енергосервісного договору шляхом скорочення учасниками пропонованого строку енергосервісного договору та/або щорічних платежів виконавцю енергосервісу, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.

Для проведення електронного аукціону показники ефективності енергосервісного договору/приведені показники ефективності енергосервісного договору всіх пропозицій розташовуються в електронній системі закупівель у порядку від найнижчого до найвищого без зазначення найменувань учасників. Стартовим визначається найнижчий показник ефективності енергосервісного договору/приведений показник ефективності енергосервісного договору. Перед початком кожного наступного етапу аукціону визначається новий стартовий показник за результатами попереднього етапу аукціону.

У разі якщо учасники подали пропозиції з однаковим значенням показника ефективності енергосервісного договору/приведеного показника ефективності енергосервісного договору, першим в електронному аукціоні підвищення показника енергосервісного договору буде здійснювати учасник, який подав свою пропозицію пізніше, ніж інші учасники з аналогічним значенням.

Учасник може протягом одного етапу аукціону один раз підвищити значення показника ефективності енергосервісного договору/приведеного показника ефективності енергосервісного договору своєї пропозиції не менше ніж на один крок від свого попереднього значення показника ефективності енергосервісного договору/приведеного показника ефективності енергосервісного договору шляхом внесення даних до електронної системи закупівель щодо розміру скорочення пропонованого строку енергосервісного договору та/або щорічних платежів виконавцю енергосервісу. Електронна система закупівель на кожному етапі аукціону перераховує внесені учасниками дані у відсоткове значення відповідно до формули розрахунку показника енергосервісного договору, вказаної замовником у тендерній документації.

В оголошенні про проведення процедури закупівель енергосервісу обов’язково зазначаються відомості про розмір мінімального кроку підвищення показника ефективності енергосервісного договору під час електронного аукціону у відсотках та математичну формулу, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки.

Протягом кожного етапу електронного аукціону всім учасникам забезпечується доступ до перебігу аукціону, зокрема до інформації щодо місця розташування їх показників ефективності енергосервісного договору або приведених показників ефективності енергосервісного договору в електронній системі закупівель від найнижчого до найвищого на кожному етапі проведення аукціону та інформації про кількість учасників на даному етапі електронного аукціону без зазначення їх найменування.

5. Оцінка тендерних пропозицій учасників процедури закупівлі енергосервісу відбувається шляхом вибору учасника з найбільшим значенням показника ефективності енергосервісного договору/приведеного показника ефективності енергосервісного договору.

6. Розкриття тендерних пропозицій, розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації, визначення переможця під час процедури закупівлі енергосервісу здійснюються в порядку, передбаченому Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом”.

6. У статті 5:

1) у частині другій:

доповнити пунктом 4-1 такого змісту:

“4-1) фіксований відсоток суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, що підлягає до сплати виконавцю енергосервісу”;

у пункті 11:

після слів "протягом дії енергосервісного договору”доповнити словами “змін кліматичних умов, температури зовнішнього повітря, призначення об’єкта енергосервісу”;

слова “об’єкта, щодо якого здійснюється енергосервіс” замінити словами “об’єкта енергосервісу”;

2) частину третю доповнити абзацом третім такого змісту:

“Ціна енергосервісного договору може бути змінена у випадках, передбачених пунктами 5, 6, 7 частини четвертої статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі”;

3) частину четверту доповнено реченням такого змісту: “Фактичний рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг визначається за показниками відповідних засобів обліку/засобів вимірювальної техніки та може бути скоригований з урахуванням змін кліматичних умов, температури зовнішнього повітря, призначення об’єкта енергосервісу, змін у конструкції або площі, порядку або режиму роботи об’єкта енергосервісу тощо”;

4) частину п’яту викладено в такій редакції:

“5. Фіксований відсоток суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, що підлягає до сплати виконавцю енергосервісу, має становити не менше 80 відсотків.

Якщо на об’єкті енергосервісу планується здійснення енергозберігаючих (енергоефективних) заходів за рахунок бюджетних коштів, замовник має право встановлювати максимальний розмір фіксованого відсотка менше 80 відсотків. Інформація про встановлення такого фіксованого відсотка та про заплановані енергозберігаючі (енергоефективні) заходи (обсяг робіт та/або перелік устаткування, строки впровадження заходів, очікуваний рівень скорочення споживання та/або витрат на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, якого має бути досягнуто в результаті впровадження заходів) зазначається в тендерній документації”;

5) частину шосту доповнити новим першим реченням такого змісту: “Періодичність здійснення платежів виконавцю енергосервісу встановлюється в енергосервісному договорі”;

6) у частині сьомій цифри “10” замінити цифрами “15”;

7) у частині восьмій слова “замовника за енергосервісним договором” замінити словами “виконавця енергосервісу”;

8) у частині десятій слова “Після закінчення строку дії енергосервісного договору або у разі його розірвання замовник” замінити словами “Після закінчення строку дії енергосервісного договору або у разі його розірвання держава (якщо об’єкт енергосервісу знаходиться у державній власності) або відповідна територіальна громада (якщо об’єкт енергосервісу знаходиться у комунальній власності)”;

9) доповнити частиною чотирнадцятою такого змісту:

“14. Замовник укладає енергосервісний договір з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 60 робочих днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю енергосервісу відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі”.

7. Статтю 6 викласти в такій редакції:

“Стаття 6. Порядок затвердження істотних умов енергосервісного договору

1. Замовник енергосервісу не пізніше десяти днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю енергосервісу з учасником-переможцем у встановленому порядку подає на затвердження центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (щодо об’єктів державної власності), Верховній Раді Автономної Республіки Крим, відповідній місцевій раді (щодо об’єктів комунальної власності) істотні умови енергосервісного договору, що укладатиметься ним, зазначені у пунктах 2, 4 і 5 частини другої статті 5 цього Закону.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна місцева рада затверджують або відмовляють у затвердженні відповідних істотних умов енергосервісного договору у строк, що не перевищує 60 робочих днів з дати звернення головного замовника енергосервісу щодо затвердження відповідних істотних умов енергосервісного договору”.

8. У статті 7:

1) частину першу викласти в такій редакції:

“1. Замовник відміняє торги із закупівлі енергосервісу в разі:

1) відсутності подальшої потреби в закупівлі енергосервісу;

2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель;

3) порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого Законом України “Про публічні закупівлі”;

4) подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій;

5) допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій;

6) відхилення всіх тендерних пропозицій згідно із Законом України “Про публічні закупівлі”;

7) відмови у затвердженні істотних умов енергосервісного договору з учасником процедури закупівлі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (щодо об’єктів державної власності), Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою (щодо об’єктів комунальної власності).

Інформація про відміну процедури закупівлі за такими підставами має бути визначена в тендерній документації”;

2) друге речення частини другої виключити;

3) у частині третій слова “надсилається замовником усім учасникам протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення” замінити словами “оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення та автоматично надсилається усім учасникам електронною системою закупівель”.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзаців шостого, двадцять четвертого, двадцять п’ятого та двадцять сьомого пункту 3 розділу I цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2022 року.

Закон України від 23.03.2017 № 1972-VIII “Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" щодо забезпечення права на отримання комунальних послуг”

Внесено до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” такі зміни:

1. У статтю 5 включити частину другу такого змісту:

“2. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо)”.

2. Частину першу статті 9 після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:

“оплату вартості комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу в місцях компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (містечках із збірних модулів, гуртожитках, оздоровчих таборах, будинках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, готелях тощо) за відповідними тарифами, встановленими на такі послуги та товари для населення”.

У зв’язку з цим абзаци восьмий - вісімнадцятий вважати відповідно абзацами дев’ятим - дев’ятнадцятим.

3. Доповнено статтею 9-1 такого змісту:

“Стаття 9-1. Забезпечення реалізації прав зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб на отримання комунальних послуг

1. Держава гарантує зареєстрованим внутрішньо переміщеним особам право на отримання комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу в місцях компактного поселення (містечках із збірних модулів, гуртожитках, оздоровчих таборах, будинках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, готелях тощо) за відповідними тарифами, встановленими на такі послуги та товари для населення.

2. Структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій з питань соціального захисту населення зобов’язані надавати власникам (балансоутримувачам) майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб інформацію (довідки) з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб про кількість осіб, зареєстрованих за місцезнаходженням такого майна. Зазначена інформація (довідки) є належним підтвердженням факту використання такого майна для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб.

Юридичні особи, які є власниками (балансоутримувачами) майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб, зобов’язані інформувати постачальників комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу, з якими укладені відповідні договори, про використання такого майна для поселення внутрішньо переміщених осіб з наданням відповідної інформації (довідок), отриманої від структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій з питань соціального захисту населення. Юридичні особи, які є власниками (балансоутримувачами) майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб, зобов’язані вжити заходів для встановлення засобів обліку спожитих електричної та теплової енергії, природного газу для задоволення власних побутових потреб внутрішньо переміщених осіб.

Постачальникам комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу в місцях компактного поселення внутрішньо переміщених осіб забороняється застосовувати інші тарифи, ніж для населення за договорами, укладеними з власниками (балансоутримувачами) майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб. Обсяги наданих послуг визначаються відповідними договорами між постачальниками комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу та юридичними особами, які є власниками (балансоутримувачами) майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб.

Власникам (балансоутримувачам) майна, що використовується для компактного поселення внутрішньо переміщених осіб, забороняється стягувати з таких осіб компенсацію вартості комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу, яка не відповідає вартості відповідних тарифів на такі послуги та товари для населення.

3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування вживають всіх можливих заходів, спрямованих на розв’язання проблем, пов’язаних із наданням комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу внутрішньо переміщеним особам у місцях їх компактного поселення, відповідно до законодавства”.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон України від 23.03.2017 № 1974-VIII “Про внесення зміни до розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування”.

1. Розділ VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України доповнити пунктом 44 такого змісту:

“44. Установити, що у 2017 році з метою здійснення заходів із запровадження середньострокового бюджетного планування, як виняток з положень абзацу дев’ятого частини першої статті 21, частин першої і третьої статті 33 цього Кодексу та частини першої статті 152 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 14-17, ст. 133):

Міністерство фінансів України спільно з іншими центральними органами виконавчої влади розробляє та до 1 червня 2017 року подає на розгляд Кабінету Міністрів України уточнений прогноз Державного бюджету України на 2018 і 2019 роки та проект Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки, які розглядаються та схвалюються Кабінетом Міністрів України у двотижневий строк з дня їх подання;

Кабінет Міністрів України подає не пізніше 15 червня 2017 року проект Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки до Верховної Ради України”.

2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон України від 16.03.2017 № 1951-VIII “Про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних”

Цей Закон регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - військовозобов’язані (призовники).

Закон України від 23.03.2017 № 1979-VIII “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік”

Внести до Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” такі зміни:

1) у статті 1:

в абзаці третьому цифри “800.026.255,8” і “60.318.918,5” замінити відповідно цифрами “800.126.255,8” і “60.418.918,5”;

в абзаці шостому цифри “77.547.000” і “15.208.854,9” замінити відповідно цифрами “77.647.000” і “15.308.854,9”;

2) у статті 5 цифри “1.716.630.217,1” замінити цифрами “1.716.730.217,1”;

3) статтю 28 доповнити частиною другою такого змісту:

“Міністерство фінансів України для підготовки пропозицій щодо розподілу такої субвенції (включаючи пропозиції щодо об’єктів і заходів, що можуть забезпечуватися за рахунок цієї субвенції) утворює комісію, до складу якої входять члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету за рішенням цього комітету (чисельністю не менше 50 відсотків складу такої комісії)”;

4) внести зміни до додатків № 2, № 3 і № 9 до Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” відповідно до додатків № 1, № 2 і № 3 до цього Закону.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 256-р “Про виділення коштів для надання одноразової грошової допомоги членам сімей осіб, які загинули (померли) під час участі в антитерористичній операції, та особам, які отримали інвалідність під час участі в зазначеній операції”

Виділити Міністерству соціальної політики 6090,3 тис. гривень для надання одноразової грошової допомоги членам сімей чотирьох осіб, які загинули (померли) під час участі в антитерористичній операції, та чотирнадцятьом особам, які отримали інвалідність під час участі в зазначеній операції.

Міністерству фінансів здійснити зазначені видатки за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

2. Міністерству соціальної політики:

затвердити у тижневий строк за погодженням з Міністерством економічного розвитку і торгівлі та Міністерством фінансів перелік витрат, пов’язаних з наданням допомоги, зазначеної у пункті 1 цього розпорядження;

подати до 1 липня 2017 р. Міністерству економічного розвитку і торгівлі, Міністерству фінансів та Державній казначейській службі звіт про використання коштів, виділених згідно з цим розпорядженням.

Постанова Верховної Ради України від 13.04.2017 № 2024-VIII “Про звільнення Білоуса І.О. з посади Голови Фонду державного майна України”

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України Верховна Рада України звільнено Білоуса Ігоря Олеговича з посади Голови Фонду державного майна України за власним бажанням.

АКТУАЛЬНІ ПРОЕКТИ
АРХІВ НОВИН
Погода
Погода уКиєві
Погода уДніпрі
Погода уКривому Розі
Погода уЗапоріжжі
Погода вОдесі

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер: